В Андрушівці ми побували весною 2003 року.
Взагалі-то подорож по житомирщині була присв`ячена цукровиробникам Терещенкам. В Андрушівці залишилась садиба Терещенків з парком і понині діючим цукровим заводом, що були власністю цієї ж родини. Але, крім садиби в Андрушівці, вірніше за два кілометри від Андрушівки, є ще один цікавий об`єкт, але про нього нижче.
В Андрушівку нас привезло на автобусі київське краєзнавче об`єднання "КЛІО". Селище, як селище. Хоча має давню історію. Цятериторія була заселена вже в І тисячолітті до нашої ери. Неподалік селища виявлено залишки ранньослов`янського поселення черняхівської культури. В історичних документах Андрушівка під назвою Андрусовки вперше згадується 1683 року в переліку "пустих сіл, у яких жодної халупи не було". Андрушівка тоді була приписана до Котельні.
З XVII ст. село стало власністю польських магнатів Бержинських.
В 1793 році Андрушівка, разом з чималим шматком правобережної України, приєднується до Російської імперії. На 1798 рік тут налічується 123 двори з населенням 1046 чоловік, працювали винокурня з двома котлами, три водяні млини, один млин на кінній тязі.
В 1848 році в Андрушівці заснований перший на Житомирщині цукровий завод.
В 1859 році Андрушівку віднесено до розряду містечок.
В 1861 році Терещенки придбали у Бержинських Андрушівський маєток та цукровий завод. Терещинки немало сприяли розвитку Андрушівки. В 1971 році була відкрита школа для дітей селян й працівників цукроварні. Виділялись кошти на церкву. Завод був обладнаний найсучаснішим обладнанням для свого часу. Багато споруд на території заводу збереглися й використовуються і понині. Завод входить зараз в асоціацію “Волиньцукор”.
В садибі, зараз розташована середня школа. Зберігся лише зовнішній вигляд садиби. Над центральним входом до школи, зберігся балкон. Старожили Андрушівки розповідали, що з цього балкону, в роки громадянської війни виголошував революційну промову С.Будьонний. Поруч розташований парк, зі столітніми деревами над ставочком.
Як нам розказував колишній директор школи, а зараз директор місцевого музею - Йосип Володимирович Лоханський, в шестидесятих роках ХХ ст., на деяких стінах, ще зберігався первозданний розпис, але згодом його зафарбували.

Розміщу згодом фото садиби

Пройшлися по території заводу, але у виробничі цехи нас не пустили. Скуштували свіжезварений цукор. Він був ще не очищений й мав світлокоричневий колір. На смак був набагато солодший ніж куплений в магазині.

Рухаємось далі. Виїхавши з Андрушівки, через пару кілометрів помічаємо, серед новозбудованих котеджів, якісь дивний будинок. Стіни, як у сучасного будинку, а на даху купол телескопу. Чесно кажучи, спершу була думка, що то дивацтва власника будинку. Але екскурсовод сказав, що то приватна обсерваторія.

планую розмістити фото обсерваторії

Таке диво ми пропустити не змогли й автобус, по весняній багнюці, підїхав до єдиної в Україні приватної обсерваторії, мало того, до єдиної української обсерваторії, що співпрацює з Гарвардським Університетом.

Власник обсерваторії, Юрій Іващенко, був вельми здивований нашим візитом. Як він сказав згодом, двері обсерваторії завжди відчинені для тих хто цікавиться астрономією, але щоб прибуло одразу 30 екскурсантів без попередньої домовленності, то було вперше.
Я вдячний Юрію Миколайовичу й його колегам. Не зважаючи на безсонну ніч і втому, вони показали й розполі про своє дітище.
Обсерваторія почала будуватись в 1998 році. Була домовленість з УАН, про використання 8-ми метрового цейсівського куполу. Він вже близько десяти років лежав, в розібраному стані (шість тонн), на складах головної астрономічної обсерваторії. В Україні не було коштів на його монтаж.
Телескоп був наданий Міжнародним центром астрономічних та медикологічних досліджень (цей центр є складовою частиною Національної АН України) й переправлений з піку Терскол (Росія), як майно України. Багато часу й сил пішло на монтаж та налагодження обладнання. І от, нарешті, в 12 квітні 2001 року (40-річчя польоту Ю.Гагаріна), Андрушівська народна обсерваторія, як називає її пан Іващенко запрацювала.

фото

Коли перебуваєш в самій обсерваторії, почуття незабутнє.
Своїми словами важко це описати, тому краще зайдіть на сайт Андрушівської народної обсерваторії:
http://www.aao.gluk.org/ua/index.html

Від себе ж, хочеться побажати, щоб муза Уранія, частіше пролітала над куполом Андрушівської обсерваторії.