ѕлато на ¤кому ≥снував ≈ск≥- ермен маЇ висоту до 30 метр≥в над р≥внем долини. ƒовжина його б≥льше к≥лометра, а ширина приблизно 150 метр≥в. Ќадзвичайно красиве м≥сце, скажу ¤ ¬ам.

ѕро ≥стор≥ю ≈ск≥- ермена дуже добре написано в книжц≥ ќлександра √ерцена ≥ ќльги ћахневоњ-„ернець Дѕечерн≥ м≥ста  римуФ. я взагал≥ назвав би цю книжку Д—мерть екскурсуводаФ, наст≥льки добре вона написана. “ам Ї ≥ ≥стор≥¤, ≥ опис арх≥тектурних памТ¤ток, ≥ докладний маршрут ¤к до тих м≥ст добратис¤. —упер книга. “ому (опустивши оч≥ долу) ¤ в≥зьму де¤ку ≥нформац≥ю з книги Дѕечерн≥ м≥ста  римуФ.

Дѕо даним нов≥тн≥х археолог≥чних розкопок, ≈ск≥- ерменська фортец¤ була заснована в к≥нц≥ VI ст.. ƒе¤к≥ досл≥дники кримського середньов≥чч¤ вважають, що фортец¤ була зруйнована в звТ¤зку з антихазарським повстанн¤м ≤оана √отського в 80-их роках V≤≤I ст.. ѕоштовхом до виступу проти хазар могло стати захопленн¤м останн≥ми ƒороса, головного м≥ста √от≥њ. —корше за все ƒорос Ц це найб≥льша в  риму фортец¤, що знаходилась на ћангупському плато.
≈ск≥- ермен, розм≥щений в≥д ћангупа всього в 5 км, теж, ймов≥рно, був п≥дданий розгрому, але розкопки останн≥х рок≥в дозвол¤ють припустити, що оборонн≥ ст≥ни в подальшому були в≥дновлен≥. ƒо небагатьох, ≥снуючих до цього всередин≥ скал прим≥щень б≥л¤ ст≥н й на урвищах, що слугували укритт¤м дл¤ караулу, додаютьс¤ р≥зноман≥тн≥ й чисельн≥ штучн≥ печери, пристосован≥ дл¤ господарських потреб Ц комори, ст≥йла дл¤ скоту. –озкв≥т житт¤ на плато приходитьс¤ на ’-’≤ ст.. “од≥ поселенн¤ набуваЇ м≥ських рис. ќднак наприк≥нц≥ ’≤≤≤ ст. воно гине в насл≥док спустошливого наб≥гу татарськоњ орди ем≥ра Ќога¤. ћожливо, б≥льша частина жител≥в м≥ста була знищена. ѕ≥сл¤ ’≤≤≤ ст. житт¤ на плато ледь жевр≥ло, а до XV ст. воно взагал≥ було залишене жител¤ми. –уњни поступово було похован≥ п≥д землею, заросли чагарниками й л≥сом. ¬ к≥нц≥ XV≤ ст. татарське населенн¤ вже не знало справжньоњ його назви й називаЇ городище „еркес- ерменом, а ще п≥зн≥ше, в XV≤≤≤ ст., зТ¤вл¤Їтьс¤ назва ≈ск≥- ермен, що означаЇ Д—тара фортец¤Ф.

ќсь така сумна ≥стор≥¤ ≈ск≥- ермена.
“епер про памТ¤тки. Ќайб≥льше запамТ¤талось нав≥ть не те що знаходитьс¤ на самому плато, а те що знаходитьс¤ на його п≥вденно-сх≥дному схил≥, поруч з≥ стежкою, ¤ка веде до головних вор≥т м≥ста.
ј розташований там храм Д“рьох вершник≥вФ. ¬ис≥чений цей храм в велетенськ≥й глиб≥, маЇ два входи ≥ одне в≥кно. «араз, правда, доступ всередину св¤тин≥ закритий гратами, бо де¤к≥ горе-туристи шкодили ун≥кальн≥ розписи, що збереглис¤ всередин≥.

Ќа п≥вн≥чн≥й ст≥н≥ храму добре пом≥тно фресковий малюнок, на ¤кому зображен≥ три вершники, один з ¤ких нанизуЇ на спис зм≥¤. як не важко здогадатись, саме через цю фреску й отримав сей печерний храм свою назву.

Ќезважаючи на те, що фреска досить добре збереглас¤, вчен≥ й донин≥ сперечаютьс¤ хто ж там зображений. Ќу, найб≥льш лог≥чна верс≥¤, це та що запевн¤Ї нас про зображенн¤ на ст≥н≥ √еорг≥¤ «м≥Їборц¤, але хто саме з вершник≥в Ї св.√еорг≥Їм Ц питанн¤ в≥дкрите. —права в тому, що кожен з вершник≥в тримаЇ списа, а те що саме середн≥й шпикаЇ гада, не Ї п≥дтвердженн¤м того, що це ≥ Ї власне —в¤тий √еорг≥й. ™ верс≥¤, що √еорг≥й насправд≥ зображений справа, а зм≥¤ перемагаЇ чи то св¤тий ‘еодор —трат≥лат, чи то св¤тий ƒмитр≥й —олунський. ™ й ≥нш≥ тлумаченн¤ того сюжету, але ¤ не буду заглиблюватись в так≥ тонкощ≥.
ѕ≥д фрескою частково збер≥гс¤ напис на грецьк≥й мов≥, а його переклад говорить нам таке:
Дѕос≥чен≥ св¤т≥ мученики ’ристов≥ задл¤ спас≥нн¤ душ≥ й в≥дпуску гр≥х≥вФ
ƒал≥ збереглас¤ частина дати, що даЇ можлив≥сть зробити припущенн¤ про датуванн¤ напису стиком ’≤≤ ≥ ’≤≤≤ стол≥ть.

¬ самому храм≥ ≥ навколо нього збереглис¤ гробниц≥, вирубан≥ в скельн≥й пород≥. ÷ей могильник досл≥джувавс¤ археологами в 1928-1934 та в 1978-1981 роках, на њх думку захороненн¤ (т≥ що не були розграбован≥) датуютьс¤ пер≥одом не п≥зн≥ше ’ стол≥тт¤м. ѕ≥зн≥ш≥ захороненн¤ проводились на самому плато.

¬≥д храма Д“рьох вершник≥вФ по стар≥й дороз≥ можна п≥дн¤тись до головноњ брами м≥ста. ƒорога прокладена так, щоб њњ останн≥й марш у вигл¤д≥ коридору проходив м≥ж двома оборонними ст≥нами. ѕочаток цього в≥дкритого тунелю й його к≥нець були також захищен≥ воротами. Ѕ≥л¤ головних вор≥т височ≥ла потужна башта. ѕри штурм≥ фортец≥, нав≥ть ¤кщо ворог й пробивавс¤ через перш≥ ворота, то опин¤вс¤ п≥д шквальним обстр≥лом в≥дразу з трьох бок≥в. Ќавр¤д чи з цього боку колись бравс¤ ≈ск≥- ермен.

¬ пут≥внику про Дѕечерн≥ м≥стаФ  риму, можна прочитати:
Д≈ск≥- ерменська фортец¤ дл¤ свого часу була достатньо укр≥пленою. ¬ систему оборони входили не т≥льки добре захищен≥ ворота й стр≥мк≥ скел≥ , але й бойов≥ ст≥ни з баштами, зведен≥ в тих м≥сц¤х, де в скел¤х були розщ≥лини або невелик≥ пониженн¤.  р≥м того, вздовж стр≥мких урвищ вирубувались й каземати з б≥йниц¤ми, що призначались скорше за все дл¤ спостереженн¤м за ДмертвимФ, тобто не простр≥люваним простором над обривом, н≥ж дл¤ обстр≥лу ворога...
ѕриблизно через сто пТ¤тдес¤т метр≥в в≥д стежки, що йде вздовж сх≥дного краю плато, б≥л¤ самого обриву Ї чотирикутний отв≥р. ÷е вх≥д в так звану Досадну криницюФ, що постачала водою жител≥в ≈ск≥- ермена. ¬ цистернах ≥ пафосах збер≥галис¤ лише невелик≥ запаси води, ≥ зв≥сно вони не могли забезпечити населенн¤ водою на тривалий пер≥од. ¬ мирний час м≥сто в основному використовував питну воду, що поступала до п≥дн≥жж¤ плато по водогону з керам≥чних труб, прокладеному з розташованоњ на п≥вденний-сх≥д в≥д ≈ск≥- ермена височини, з джерела в балц≥ Ѕ≥льдеран. «в≥дси воду, ймов≥рно, розвозили по садибам, так ¤к ≥ на „уфут- але. ќднак це було в мирний час, а у випадку блокади м≥ста виручав колод¤зь, ¤кий татари називали Дƒен≥з- урсиФ, тобто Д олод¤зь мор¤Ф
Ў≥стьма маршами йдуть вниз крут≥ сходи, вис≥чен≥ в скал≥. «л≥ва, по середин≥ першого маршу, вирубана велика печера з дверним прор≥зом. “ут, ймов≥рно, знаходилась сторожа, ¤ка обер≥гала вх≥д в життЇво важливий обТЇкт. ћ≥ж маршами сход≥в влаштован≥ невелик≥ площадки, де в≥льно могли роз≥йтись зустр≥чн≥ водоноси. ¬ середн≥й частин≥ спуску в б≥к урвища прорубаний отв≥р дл¤ природного осв≥тленн¤ сход≥в. —пуск зак≥нчуЇтьс¤ майже горизонтальною водозб≥рною галереЇю довжиною близько 20 метр≥в. “ут, б≥л¤ п≥дн≥жж¤ обриву, була природна печера з джерелом. —оме до його русла пробили цей тунель древн≥ маркшейдери й прох≥дники. ¬они точно вийшли на водоносний горизонт, з ¤кого вода стала надходити в галерею. «апас њњ складав близько 70-75 куб≥чних метр≥в. Ќа поверхню плато дорогоц≥нна р≥дина доставл¤лась по маршах з≥ сходами, ймов≥рно, в бурдюках...
 риниц¤ безперечно була споруджена одночасно з фортецею. ¬иникаЇ питанн¤ про час й причини його руйнуванн¤. Ќа даний час скельна ст≥нка м≥ж водозб≥рною галереЇю й гротом в п≥дн≥жж≥ плато не ≥снуЇ. „и була вона зруйнована в силу природних причин, наприклад, землетрусу, ¤к≥ не р≥дк≥сть в  римських горах, або ж, ¤к припускав досл≥дник ≈ск≥- ермена ћ.≤.–епн≥ков, а сл≥дом за ним його учень ≈.¬.¬еймарн, скельна перемичка була пробита п≥сл¤ захопленн¤ фортец≥ хазарами з тим, щоб позбавити њњ на майбутнЇ ≥зольованого ззовн≥ джерела води? Ќавр¤д чи на це питанн¤ буде отримана однозначна в≥дпов≥дь. ѕринаймн≥, це був потужний удар по неприступност≥ фортец≥, ¤ка втратила ¤к над≥йне автономне джерело води, так ≥ стала доступною через цей пролом, ¤кий техн≥чно неможливо було закласти. Ф
 р≥м того,  рим з ’≤≤≤ стол≥тт¤ поступово перетворюЇтьс¤ на Їдине державне утворенн¤ ≥ потреба у потужних фортец¤х в його приг≥рськ≥й частин≥ в≥дпадаЇ сама собою.
ѕольский посланець ћартин Ѕроневський, ¤кий побував в  риму в 1578 роц≥, залишив про ≈ск≥- ермен так≥ спогади:
"Ќедалеко в≥д ћангупа лежить м≥сто й фортец¤, але н≥ турки, ан≥ татари не знають його назви... Ќа кам≥нн≥й гор≥, де розм≥щене м≥сто, з дивним мистецтвом вис≥чен≥ в скел≥ будинки, сл≥ди ¤ких ще ¤вно видим≥. Ќе дивл¤чись на це, м≥сце се повн≥стю покрите л≥сом. ’рам, прикрашений мармуром й серпантиновими колонами, вже зруйнований, але руњни його говор¤ть про колишню славу й розк≥ш м≥ста...Ф

ўо ще?
—права за головними воротами ≈ск≥- ермена, в сх≥дн≥й ст≥н≥ м≥ста збер≥гс¤ скельний храмовий комплекс.

«береглас¤ в ≈ск≥- ермен≥ ще одна печерна церква Ц ”спенська. јле фотограф≥й ц≥Їњ церкви в мене немаЇ. «ате добре вийшли фото зерносховища ≥ оборонного каземату на п≥вденн≥й частин≥ плато.