ƒо мого стиду, ¤ побував там лише в кв≥тн≥ 2006 року.
ѕочавши збирати ≥нформац≥ю до ц≥Їњ стор≥нки, ¤ надибав в нет≥ чудовий матер≥ал про ’олодний яр. ѕрочитавши його зрозум≥в, що про ’олодний яр краще за ѕавла ¬акулюка, професора, заслуженого л≥с≥вника ”крањни, людини, ¤ка присв¤тила своЇ житт¤ цьому топон≥му, ¤ не напишу. “ому просто приводжу його статтю з одного з сайт≥в, ¤кий нажаль вже не ≥снуЇ ≥ в дещо скороченому вигл¤д≥:

≤сторико-географ≥чний опис ’олодного яру

’олодний яр Ч це рел≥ктовий л≥совий масив, ¤кий, незважаючи на в≥дносно малу Ч понад 7000 гектар≥в площу Ч маЇ величезне ≥сторичне значенн¤. –ельЇф ’олодного яру горбистий, з великою к≥льк≥стю глибоких балок з крутими схилами, ¤к≥ м≥сцеве населенн¤ називаЇ ¤рами.  ожне урочище, балка, поле, л≥сок, р≥чечка ≥ струмок маЇ свою промовисту назву.
Ќайглибша ≥ найдовша балка називаЇтьс¤ ’олодним яром, а в≥д нењ ≥ вс¤ територ≥¤ навкруги носить цю назву. ™ тут ¤ри  ирик≥вський, —в¤тий, „орний, —≥човий, √айдамацький, ÷иганський, ѕоташний, √адючий, „ервоний,  ривенк≥в, —карбний, „ернечий та ≥нш≥. «агальна довжина балок-¤р≥в та њх в≥дгалужень ор≥Їнтовно становить 250км.
ќдне з найб≥льших п≥двищень носить назву ¬еликодн¤ гора, де за легендою н≥би перепоховано прах великого √етьмана Ѕогдана ’мельницького та його сина “имоша, а також гетьманськ≥ скарби. ™ тут гайдамацьк≥ криниц≥, урочище –атище, √ута, √ульбище,  ≥зева гора, Ѕуда (буда Ч буд≥вл¤, де збер≥гали поташ) ≥ —клик. ѕо днищах балок прот≥кають 150 джерел, струмк≥в та р≥чечок. Ќайб≥льш≥ з них мають назви: —р≥бл¤нка, —мотрич, ∆аб''¤, ќсота,  осарка, Ўумка, „орнобривка, Ћубенка, –оз¤нка, —уботь, ’олодна, Ћаврусиха, Ќекрасиха та ≥нш≥. ¬с≥ ц≥ р≥чечки Ч притоки “¤смину.
¬ центр≥ ’олодного яру знаходитьс¤ плоског≥р''¤ з д≥аметром у поперечнику до трьох к≥лометр≥в. ¬исота над р≥внем мор¤ Ч 224 м.  олись, ще й в часи  ињвськоњ –ус≥, ƒн≥про, а за ≥ншими даними один з його великих рукав≥в, омивав плоског≥р''¤ з п≥вн≥чноњ сторони, а б≥л¤ його п≥дн≥жж¤ була пристань. ¬ зв''¤зку з р≥зними геолог≥чними катакл≥змами ƒн≥про зм≥нив своЇ р≥чище ≥ в≥дступив на значну в≥дстань в≥д ’олодного яру. “ам, де колись знаходилось р≥чище ƒн≥пра, прот≥каЇ тепер р≥чечка ≤рдинь ≥ розташоване величезне ≤рдинське болото.
’олодно¤рське плоског≥р''¤ ≥ глибок≥ балки-¤ри Ч це залишки древньог≥рськоњ системи. √еологи довод¤ть, що м≥льйон рок≥в тому територ≥¤ ’олодного яру була п≥вн≥чною стороною п'¤тдес¤тик≥лометрового кратера вулкану, в центр≥ ¤кого знаходитьс¤ с.Ѕовтишка ќлександр≥вського району  ≥ровоградськоњ област≥. «-п≥д земл≥ на схилах балок б''ють джерела з надзвичайно смачною ≥ холодною Ч нав≥ть вл≥тку Ч



водою. ∆ител≥ навколишн≥х с≥л вважають њњ ц≥лющою ≥ вживають Ђв≥д вс≥х хворобї. ќчевидно, це так, бо м≥сцеве населенн¤ в≥дзначаЇтьс¤ довгол≥тт¤м ≥ добрим здоров''¤м: тут часто зустр≥чаютьс¤ люди в≥ком понад 90 ≥ нав≥ть сто рок≥в. Ќа баз≥ криниц≥ в с.∆аботин, ¤ку люди називають —в¤тою, д≥Ї завод м≥неральних вод. ѕ≥дземн≥ джерела живл¤ть л≥сов≥ озера, р≥чечки. ўе пор≥вн¤но недавно в ’олодному яру нараховувалось 27 озер ≥ ставк≥в з площею вод¤ного дзеркала 36 гектар≥в. “епер залишилос¤ њх п''¤ть з водною поверхнею до трьох гектар≥в.
¬ ’олодному яру зростають високопродуктивн≥ дубово-¤сенев≥ деревостани з надзвичайно високою ¤к≥стю деревини. “ут зустр≥чаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть рел≥ктових рослин, ¤к≥ збереглис¤ з дольодовикового пер≥оду. ’олодний яр став притулком дуба скельного, азал≥њ понт≥йськоњ, кадила духм¤ного, бруслини карликовоњ, п≥дсн≥жника б≥лого, ведмежоњ цибул≥, орх≥дењ та багатьох ≥нших р≥дк≥сних рослин. Ћише в ’олодному яру зростають ¤сен зеленокорий ≥ ¤сен з мармуровою корою.
¬ ’олодно¤рськнх л≥сах Ї велик≥ гал¤вини, вкрит≥ суц≥льною ковдрою барв≥нку хрещатого. “аких заростей немаЇ в жодному ≥ншому л≥совому масив≥ ”крањни. ¬ ’олодному яру нараховуЇтьс¤ понад 80 вид≥в птах≥в. ™ тут велика к≥льк≥сть лисиць, зайц≥в, косуль, диких кабан≥в та ≥нших зв≥р≥в.
¬ далекому минулому ’олодно¤рськ≥ л≥си складалис¤ в основному з багатов≥кових дерев. –ел≥ктом колишн≥х деревостан≥в Ї тис¤чол≥тн≥й дуб-велетень, ¤кий зростаЇ в центр≥ масиву поблизу с.Ѕуда. Ќарод називаЇ його дубом ћаксима «ал≥зн¤ка. —товбур цього патр≥арха маЇ в обхват≥ на висот≥ грудей людини 8.65 м., а загальна маса деревини становить 37.5 куб. м.
Ћегенда св≥дчить, що п≥д розлогою кроною цього дуба-патр≥арха збиралис¤ повстанц≥ на чол≥ з —еверином Ќаливайком, в≥дпочивали кер≥вники повстань Ѕогдан ’мельницький, ћаксим «ал≥зн¤к та ѕавлюк. —аме п≥д цим дубом давали гайдамаки кл¤тву, не шкодуючи житт¤ боротис¤ з польським засилл¤м. «биралис¤ тут ≥ воњни ’олодно¤рськоњ республ≥ки.

Ў≥сть раз≥в блискавки вражали дуб «ал≥зн¤ка. ¬они роз≥рвали його стовбур зверху донизу. ѕроте цей могутн≥й велетень вартовий в≥к≥в Ч весь в шрамах, н≥би воњн-ветеран, що вижив, не схиливс¤ перед часом ≥ стих≥Їю. ћ≥сцев≥ старожили кажуть, що п≥сн¤ "ќй, чого ти, дубе, на ¤р похиливс¤?" осп≥вуЇ саме це дерево. ¬ ’олодному яру, зокрема б≥л¤ с. ћельники, до нашого часу збереглос¤ чимало г≥лл¤стих дуб≥в-ветеран≥в Ч Ђонук≥вї дуба «ал≥зн¤ка в≥ком 300-500 рок≥в.
¬ квартал≥ 41  реселецького л≥сництва ще й тепер можна побачити залишки пн¤ 1000-р≥чного дуба п≥д назвою "—клик". «а час≥в ≥снуванн¤ ’олодно¤рськоњ —≥ч≥ (18 ст.) та п≥д час повстанн¤ 1768 року на цьому дуб≥ вис≥в величезний кашоварний казан д≥аметром до 1.5 м. ўоб скликати нараду гайдамак≥в, довбнею били у казан ≥ його гуд≥нн¤ було чути на в≥дстан≥ 10 км. ѕор≥вн¤но недавно цей дуб засох ≥ його зрубали. «а даними л≥сничого ќ.ј.Ќайди об''Їм деревини в ньому становив 35.8 куб.м. ¬ —≥човому яру Ї пень 1500-р≥чного дуба д≥аметром 4.6 м, ¤кий загинув рок≥в п''¤тдес¤т тому. ѕ≥д цим деревом, а також п≥д дубом «ал≥зн¤ка в 1843 ≥ 1845 рр. “арас Ўевченко слухав опов≥данн¤ м≥сцевих жител≥в про  ол≥њвщину та часи козаччини, а пот≥м написав поему Ђ√айдамакиї та в≥рш Ђ’олодний ярї, намалював картини Ђћотрин монастирї, Ђƒуб на хутор≥ Ѕудаї, Ђ—т≥нкаї ≥ Ђ“ри хрестиї.

“.Ўевченко. ”рочище —т≥нка. ќл≥вець. (1845р.)
–епродукц≥¤ з сайту http://kobzar.info/

¬ищезгадан≥, хоч ≥ засохл≥, дуби могли б сто¤ти ще дес¤тки ≥ дес¤тки, а може й сотн≥ рок≥в, ¤к величн≥ пам''¤тники природи та ≥стор≥њ, а тому њх не сл≥д було рубати. ѕ≥сл¤ заснуванн¤ ћотриного монастир¤ на ’олодно¤рському плоског≥р''њ були посаджен≥ плодов≥ сади, а також гор≥х волоський та ≥нш≥ плодов≥ породи. ўе й тепер зустр≥чаютьс¤ тут дерева гор≥ха в≥ком до 250 рок≥в. Ќайц≥нн≥ш≥ д≥л¤нки ’олодно¤рських л≥с≥в на площ≥ 560 га з великою к≥льк≥стю рел≥ктових рослин оголошен≥ пам''¤тниками природи державного значенн¤.
” назв≥ Ђ’олодний ярї Ї ¤кась таЇмнича, прит¤гальна ≥ маг≥чна сила.
...легенда св≥дчить, що в часи моноголо-татарськоњ навали в л≥сових хащах над р≥чкою —р≥бл¤нкою заховалас¤ ћеланка ’олодна з д≥тьми. « часом до нењ приЇдналис¤ ≥нш≥ вт≥кач≥ ≥ виникло поселенн¤ з назвою ’олодне. Ќ≥би з тих п≥р ≥ л≥си навколо нього назвали ’олодно¤рськими.
…мов≥рно, що назва Ђ’олодний ярї маЇ кл≥матолог≥чне походженн¤. як в≥домо, в глибоких л≥систих улоговинах ≥ балках вл≥тку збираЇтьс¤ холодне пов≥тр¤ ≥ з них завжди т¤гне прохолодою. “ому м≥сцев≥ жител≥ ≥ назвали цю територ≥ю ’олодним яром.
 р≥м дерев-пам''¤ток природи, в цьому урочищ≥ Ї велика к≥льк≥сть пам''¤ток археолог≥њ, ≥стор≥њ, культури ≥ природи, вивченню ¤ких присв¤тив все своЇ житт¤ колишн≥й л≥сничий  реселецького л≥сництва ќлександр јндр≥йович Ќайда. Ќе за службовим обов''¤зком, а за вел≥нн¤м серц¤ великий патр≥от ”крањни по крихтах збирав ≥нформац≥ю з р≥зних джерел про ’олодний яр ≥ склав детальну схему розташуванн¤ основних ≥сторичних, природних та ≥нших об''Їкт≥в урочища. «а його безпосередньоњ участ≥ ≥ п≥д його кер≥вництвом були встановлен≥ пам''¤тн≥ знаки у багатьох ≥сторичних м≥сц¤х л≥сового масиву.
«а к≥льк≥стю ун≥кальних археолог≥чних, ≥сторичних, наукових ≥ надзвичайно ц≥нних природних об''Їкт≥в, а њх нараховуЇтьс¤ тут понад 150 найменувань, ’олодний яр пос≥даЇ перше м≥сце в ”крањн≥. ¬ л≥совому масив≥ ≥ на пол¤х навколо нього скр≥зь розкидан≥ кургани-могильники р≥зних епох. Ѕ≥льш≥сть њх за останн≥ дес¤тир≥чч¤ зр≥вн¤ли з землею. ¬чен≥ знайшли незаперечн≥ докази проживанн¤ тут наших предк≥в з прадавн≥х час≥в ≥ н≥¤к≥ катакл≥зми, в≥йни та спустошенн¤ не призводили до зам≥ни на цих земл¤х автохтонного населенн¤.

Ђјвтографиї минулого трапл¤ютьс¤ тут буквально на кожному кроц≥, тут все дихаЇ ≥стор≥Їю, ≥сторичним минулим нашого народу.
√либоке враженн¤ в≥д перебуванн¤ в цих м≥сц¤х збер≥гаЇтьс¤ у в≥дв≥дувач≥в назавжди. ¬ ’олодному яру археологи знайшли сл≥ди вс≥х археолог≥чних культур, починаючи з трип≥льськоњ



землеробноњ культури, ¤ка зародилас¤ в л≥состепов≥й зон≥ ”крањни за п''¤ть-чотири тис¤ч≥ рок≥в до –≥здва ’ристового. ¬ ’олодно¤рських л≥сах збереглис¤ залишки к≥лькох древн≥х городищ, оточених височенними земл¤ними валами, висота й ширина ¤ких ще й тепер вражаЇ людину, а також руњни п≥дземних церков ≥ печер. «агальна довжина земл¤них вал≥в становить тут понад 60 км. « древн≥х городищ ≥ фортець, п≥дземних церков ≥ печер з предков≥чних час≥в долинаЇ до нас зворушливий в≥дгом≥н житт¤ ≥ боротьби наших пращур≥в.

ћ≥сцеве населенн¤ в≥рить, що колись основн≥ городища з''Їднувалис¤ м≥ж собою п≥дземними ходами, довжина ¤ких складала тод≥ 15 км. ¬елика к≥льк≥сть провал≥в у земл≥ п≥дтверджуЇ цю легенду. “епер важко нав≥ть у¤вити, ск≥льки потр≥бно було робочоњ сили ≥ часу, щоб у т≥ прадавн≥ часи побудувати так≥ велетенськ≥ оборонн≥ споруди. ќтже, в часи сивоњ давнини територ≥¤ ѕодн≥пров''¤ була густо заселена. ћожна також гадати, що тод≥ ≥снувала ¤кась централ≥зована держава, ¤ка могла з≥брати величезну к≥льк≥сть людей дл¤ побудови вищезгаданих оборонних споруд, п≥дземних ход≥в та городищ. Ќайб≥льше городище Ч —к≥фське або ћотронинське (VI ст. до н.е.). ¬оно знаходитьс¤ в центр≥ ’олодно¤рського плоског≥р''¤. ¬ центр≥ городища височ≥Ї пам''¤тник арх≥тектури “роњцька церква ћотронинського монастир¤.
—к≥фське городище внесено до перел≥ку пам''¤ток культури, що мають м≥жнародне значенн¤. « плоског≥р''¤, крут≥ схили ¤кого ще й тепер вкрит≥ густим дубовим л≥сом, в≥дкриваютьс¤ чудов≥ краЇвиди на далекий ƒн≥про, руњни ќнуфр≥њвського монастир¤, навколишн≥ пол¤, луки, л≥си та мальовнич≥ села, « ц≥Їњ височини в ¤сну погоду видно нав≥ть м≥сто „еркаси, в≥дстань до ¤кого становить майже 30 км. Ќа  ≥зев≥й гор≥, що знаходитьс¤ неподал≥к ’олодно¤рського плоског≥р'¤, височенн≥ вали опер≥зують ще одне древнЇ городище площею 150 га. —кр≥зь на територ≥њ ’олодного яру ≥ навколишн≥х пол¤х височ≥ють кургани-могильники ск≥фськоњ доби та п≥зн≥ших епох ≥ найб≥льша серед них Ч ¬еликодн¤ могила. ¬ кварталах 39 ≥ 49  реселецького л≥сництва Ї велика к≥льк≥сть могил козацькоњ доби. «емл¤н≥ вали ≥ б≥льш≥сть курган≥в-могильник≥в насипан≥ задовго до нашоњ ери ≥ вкрит≥ тепер в≥ковими дубовими л≥сами. ¬али було збудовано тод≥, коли територ≥¤ тут була ще безл≥сною. ÷ей факт ще раз п≥дтверджуЇ, що л≥с наступаЇ на степ, ¤кщо цьому не заважаЇ людина.