Головна сторінка
Подорожі по Україні
Закарпаття
Невицьке

Якщо їхати з Ужгорода до Львова через Ужанський перевал, то за 12 кілометрів на північ буде село Невицьке. По правий бік від траси ви побачите на високій горі ( 260 метрів над рівнем моря) шатровий дах однієї з веж старовинного Невицького замку.

Під час археологічних розкопок на замковій горі були знайдені безліч предметів, що засвідчують те що тут селились люди ще за царя Гороха. Були знахідки кам’яних сокир доби неоліту (ІV тис. до н.е.), прикрас і зброї доби бронзи ( ІІ тис. до н.е.), кераміки більш пізніх часів і ще безліч різних речей.
Саме через Верецький перевал, зруйнувавши укріплення в Невицькому, прорвались монголо-татари в Угорщину в 1241 році.
Перші письмові згадки про Невицьке відносяться до кінця ХІІІ століття. Тоді ж ймовірно й починається зведення на місці земляних укріплень дерев’яної фортеці.
В 1279 році угорський король Ладислав IV (Ласло IV) дарує землі Ужанського комітату одному з трансільванських воєвод – Фінті Аба (Обо). Його нащадки володіли замком до початку ХIV ст. й значно зміцнили його. Але вони вв’язались в міжусобну боротьбу за угорський королівський трон і в 1317 році були змушені тікати на територію Галицько-Волинського князівства. Правити угорськими володіннями став Карл І Роберт, а Невицький замок переходить у власність Яна Другета – вірного королівського слуги. Власність – власністю, але замком з 1317 року володіли не Другети, а чергова опозиція Карла І. Лише після її поразки, в 1322 році, новий володар зміг зайняти Невицьке.
Так як дерев’яний замок дуже постраждав в міжусобних сутичках, Ян Другет починає зводити нову муровану фортецю, будівництво якої розтягнулось майже на століття. Була побудована фортеця по типу італійських замків, що по суті продовжували лінію розвитку дерев’яно-земляних однобаштових замків.

Цитата з книги „Історія Української архітектури” 2003 р.
„Первісне ядро оборонного комплексу на гірській терасі поблизу с.Невицьке – монолітна споруда з вузьким внутрішнім подвір’ям. Форма плану, зумовлена ділянкою, наближається до овалу, від якого відтято західну частину. Зовнішні розміри комплексу наближаються до розмірів замку в Олеську (26 х 58 м). Над одним з приміщень у південно-східній частині замку височить квадратна в плані чотириярусна дозорна башта, яка ззовні не виступає з площини мурів, а з боку подвір’я вписана в житловий корпус. Форма плану свідчить, що це найдавніша частина замку була пристосована лише для ведення фронтального вогню, а захистом служили переважно природні перешкоди, міцність і неприступність кам’яних мурів, тобто оборона ще значною мірою залишалася пасивною”.

Другети володіли замком в Невицькому на протязі декількох століть. Родина їх була вельми непосидюча. Представники їх роду часто встрявали в різні чвари, як міжнародні та міжкнязівські, так і суто родинні. Часто один представник роду воював з іншим, а Невицьке часто змінювало володарів. Інколи другетівські чвари втихомирювали королі, а в 1602 році навіть папа Римський втручався в їх війну. За участь в контрреформації й підтримку єзуїтів, Ватикан допомагає Дердю ІІІ Другету стати власником Невицького замку. З цим не змирились протестантські трансільванські князі й війська Дердя ІІ Ракоці в 1644 році захоплюють Невицьке. Замок був зруйнований й з того часу більше не відновлювався.

На протязі декількох століть замок продовжував руйнуватись.

В книзі „Замки Підкарпатської Русі”( автори Д.Поп та І.Поп) можна прочитати, що в 30-ті роки ХХ століття на стіні північної частини замка ще можна було бачити залишки фресок. Зараз від тих фресок не залишилось й сліду.

В тій же книзі є ось така інформація про замок в Невицькому:
„Невицький замок займав важливе стратегічне положення. З його стін можна було контролювати вихід з Ужанської долини, по якій проходив торгівельний шлях з Угорщини через Ужоцький перевал в Галицько-Волинське князівство й Польщу. Тому й не дивно, що для свого часу Невицький замок був сильним укріпленням. Будівники замку вміло використовували



вулканічний пагорб й створили на його вершині потужне для свого часу фортифікаційне укріплення. В комплекс його входили замкові споруди й система укріплень, яку утворювали вали, рови й стіни з баштами. Зовнішній вал напівкругом охоплював замок, за яким виритий глибокий рів, далі розташований внутрішній вал, на якому зведена кріпосна стіна з чотирма баштами, які розташовані на відстані 30-40м одна від одної, тобто в межах прицільної стрільби здовж стін.

Три башти мають напівовальну форму, одна трикутну. З південно-західної сторони головні кріпосні споруди з’єднуються двома паралельними стінами з в’їздною баштою шестикутної форми, створюючи архітектурну форму, близьку до барбакана. На башті-барбакані збереглися амбразури”

В 70-80 роки ХХ ст. на території замку розміщувався туристичний центр. Зараз центр той не функціонує, хоча існують плани про його відновлення. Ще за радянських часів було влаштоване шатрове укриття двох башт, від якого на одній з башт майже нічого не залишилось. Залишилась ще якась не зрозуміла металева конструкція, що використовувалась мабуть для тренування альпіністів.

Весною 2005 року, коли я був в Невицькому, по території замку бродило декілька групок туристів. Цікавляться все-таки замковою архітектурою в Україні. Дрібничка, а приємно.

І особисто моя думка:
Невицький замок, незважаючи на напівзруйнований стан, є одним з найцікавіших замків Закарпаття.



Hosted by uCoz