ѕотрапив ¤ туди майже випадково. Ќа зелен≥ св¤та 2005 року п≥сл¤ в≥дв≥дин ’устського, ¬иноград≥вського та  оролевського замк≥в, ж≥нка почала жал≥тись що њй вже набридли Дц≥ руњниФ. ¬ машин≥ був невеликий рекламний буклетик про «акарпатт¤, в ¤кому знайшовс¤ розд≥л про деревТ¤н≥ храми «акарпатськоњ област≥. ¬и¤вилось, що зовс≥м поруч з  оролево (8 к≥лометр≥в) розташоване село Ќовоселиц¤ з ун≥кальною деревТ¤ною церквою ’VII стол≥тт¤ в ¤к≥й збереглис¤ не менш ун≥кальн≥ розписи того ж в≥ку. ѕоњхали ≥ не пожалкували.
ƒень сунувс¤ до завершенн¤, були вже трохи втомлен≥. јле коли ще на вТњзд≥ в Ќовоселицю побачили високий готичний шпиль церкви, настр≥й почав п≥дн≥матис¤.  оли ж п≥дТњхали до самого храму, то вже точно розум≥ли, що прињхали ми сюди не даремно. ÷ерква була огороджена абсолютно не типовою дл¤ ц≥Їњ м≥сцевост≥ огорожею (њњ влаштували п≥д час реставрац≥њ на початку 1980-их рок≥в).

>ѕоки ми дерлис¤ на ту огорожу щоб зазн≥мкувати церкву в повний зр≥ст, зв≥дкись зТ¤вивс¤ хлопчак ≥ поц≥кавивс¤ чи не хочемо ми потрапити всередину.
- Ќу так, йоп-тить! «вичайно ж, хочемо!
’лопець пров≥в мене по вулиц≥ метр≥в 300 до будинку, що розташований поруч з новою с≥льською мурованою церквою ≥ отримав своњ дв≥ гривн≥. ¬ двор≥ моторна ж≥ночка, дов≥давшись що ми ц≥кавимось церквою, трохи поб≥дкалась, що њњ дочка зараз в  оролево (¤к пот≥м зТ¤сувалось саме вона виконуЇ функц≥њ директора м≥сцевого краЇзнавчого музею та оп≥куна церкви), сама погодилась показати нам церкву. „ерез де¤кий час ≤рина ≤ван≥вна ¬анош разом з чолов≥ком вже в≥дкривали перед нами двер≥ ”спенськоњ церкви в Ќовоселиц≥.
–озпов≥дь њњ про Ќовоселицю та церкву ви¤вилась дуже ц≥кавою.
—ело досить старе. ѕерша письмова згадка про Ќовоселицю за Д≤стор≥Їю м≥ст та с≥л «акарпатськоњ област≥Ф в≥дноситьс¤ до 1619 року. —ело суто украњнське й було заселене украњнц¤ми з давн≥х давен.



ћ≥сцева ”спенська церква була зведена на початку XV≤≤ стол≥тт¤. ’оча й маЇ церква де¤к≥ готичн≥ риси, але завжди була православною. ѕ≥д час останньоњ реставрац≥њ була ви¤влена над одв≥рком дата 1611 р≥к. —ол≥дний в≥к, але Ї см≥лив≥ припущенн¤, що ц¤ дата зТ¤вилась не п≥д час побудови церкви, а п≥д час одного з ремонт≥в. ≤ церква можливо маЇ ще сол≥дн≥ший в≥к. ™ правда ще один напис, в бабинц≥. ¬≥н говорить, що церкву побудував в 1669 роц≥ такий соб≥  ачалович. ¬ сам≥й церкв≥ на красивих деревТ¤них планшетах, де розм≥щена ≥нформац≥¤ про новоселицьку церкву вказана дата њњ побудови Ц 30 роки XV≤≤ стол≥тт¤. як бачимо з в≥ком ц≥Їњ церкви повна невизначен≥сть, тому декларуЇмо њњ в≥к, ¤к початок XV≤≤ стол≥тт¤. (¬ державному реЇстр≥ нац≥онального культурного надбанн¤ украњнського народу просто вказуЇтьс¤: в≥к Ц 17 стол≥тт¤.)
Ќа тих же планшетах всередин≥ церкви можна прочитати, що:
Д«а своњм типом вона належить до деревТ¤них церков ѕотисс¤, з високим шпил¤стим завершенн¤м.

÷ерква зберегла багато архањчних рис побудови плану - маленьк≥ в≥кна ≥ низьк≥ вх≥дн≥ двер≥ (127 см), нар≥жн≥ врубки, виконан≥ у канюк з пр¤мим потайним зубом, характерним ще дл¤ XV - XV≤ стол≥ть, глуха ст≥на м≥ж бабинцем та навою, що маЇ дверний прор≥з лише 136 см. заввишки...
÷ерква побудована з величезних дубових брус≥в, крита лемехом.
(ѕри побудов≥ церкви зовс≥м не використовувались цв¤хи, лише при останн≥х реставрац≥йних роботах њх стали використовувати Ц  ифоренко —.)
ѕоруч з церквою з п≥вденно-зах≥дного боку стоњть дзв≥ниц¤. ÷е невисока, квадратна в план≥ споруда. Ќижн≥ горизонтальн≥ дубов≥ в≥нц¤ захищен≥ п≥ддашш¤м.  аркас верхнього ¤русу вкрито вертикальною шал≥вкою, в ¤к≥й зроблено кривобок≥ отвори Ц голосники. ƒзв≥ниц¤ накрита наметовим дахом. ƒзв≥ниц¤, ¤к ≥ церква, маЇ багато архањчних рисФ.

ћожна ще багато цитувати ≥нформац≥њ про арх≥тектурн≥ особливост≥ ”спенськоњ церкви, але ¤ краще опишу те, що мене найб≥льше вразило. ј вразив мене розпис, а точн≥ше - ст≥нопис.

¬и¤влений в≥н був при чергов≥й реставрац≥њ в ’’ стол≥тт≥.  оли зн¤ли стар≥ церковн≥ сюжети намальован≥ на папер≥ з нави та центрального склеп≥нн¤, п≥д ними ви¤вились розписи в≥к ¤ких, на думку фах≥вц≥в, 300-350 рок≥в!
ѕодивитись Ї на що.
÷≥кавий сюжет про страшний суд, де зображен≥ занадто жадн≥ м≥рошники з жорновами на ши¤х, та ж≥нки що робили за житт¤ аборти Ц њх груди ссуть зм≥њ. ™ там ≥ ≥нш≥ жахи, через ¤к≥ пройдуть гр≥шники. ƒосить сильне враженн¤ вони справл¤ють, скажу ¤ ¬ам.
«ате в раю все добре. “ам серед св¤тих, зображена родина ¤когось ёри ѕетришина, жител¤ Ќовоселиц≥, ¤кий пожертвував багато грошей на розпис ≥ ремонт церкви. ќт ≥ замалював його древн≥й майстер серед праведник≥в.

™ там також сюжети з Д–озпТ¤тт¤Ф та Дћол≥нн¤Ф. ™ зображенн¤ пророк≥в. ™ звичайно ≥ зображенн¤ ’риста. ¬загал≥ фах≥вц≥ в≥днос¤ть цей розпис до галицькоњ та народноњ шк≥л ст≥нопису.

«нову цитата з планшет≥в ”спенськоњ церкви:
Дѕростота та виразн≥сть образотворчоњ мови новоселицького живопису, в≥рн≥сть традиц≥¤м давньоруського фрескового живопису, що про¤вилась в любов≥ до контурноњ л≥н≥њ, створили Їдиний ансамбль, не дивл¤чись на те, що у церкв≥ працювали р≥зн≥ майстри ≥ в р≥зн≥ часи.
—т≥нопис виконано на дубових брусах. —тики брус≥в закладен≥ папером або деревТ¤ними пл≥шками. Ќа ст≥ну наносивс¤ тонкий клеЇкрейд¤ний грунт ≥ вже по ньому малювали фарбами, що готувались з п≥гмент≥в м≥нерального походженн¤ ≥ затвор¤лись на тваринному клею.
Ќовоселецька церква та њњ живопис, ¤к ≥ ще к≥лька деревТ¤них памТ¤ток «акарпатт¤, що зберегли ст≥нопис, належать до найстар≥ших ≥ в≥домих шедевр≥в народного мистецтва XV-XVIII ст . ...Ф.
Ќа початку ’I’ ст. був встановлений новий ≥коностас в стил≥ рококо. …ого можна побачити також.
÷ерква використовувалась за призначенн¤м до 20-их рок≥в ’’ стол≥тт¤, поки не була зведена нова, ¤ка й функц≥онуЇ зараз.

”спенська церква та ст≥нопис в 1979-1982 роках реставрувались льв≥вськими майстрами. « того часу серйозних роб≥т не проводилось. ѕричина трив≥альна Ц немаЇ кошт≥в. ƒах вже прот≥каЇ в дек≥лькох м≥сц¤х, ун≥кальний ст≥нопис вже значно пошкоджений. ћ≥ж ≥ншим, старий дах протримавс¤ дек≥лька стол≥ть...




ўе ≤рина ≤ван≥вна показала нам м≥сцевий краЇзнавчий музей де з≥браний м≥сцевий антиквар≥ат. ÷е в основному стар≥ предмети побуту, знар¤дд¤ прац≥, одежа... . ™ дек≥лька старих фотограф≥й.

ќдну з к≥мнат музею м≥сцева влада передала поштовому в≥дд≥ленню. ќриг≥нальне сус≥дство.
« ≥стор≥њ села в≥домо не багато. ’оча чому не багато? ≤стор≥¤ Ќовоселиц≥ повн≥стю автентична ≥стор≥њ ћараморощини.  ому ц≥каво, нехай почитаЇ розумн≥ книжки.
ј м≥сцев≥ жител≥ розпов≥дали, що п≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни в Ќ≥меччину було в≥дправлено б≥льше ста Їврењв, повернулось - менше дес¤ти.
ўе м≥сцев≥ хлопчаки говорили, що в навколишн≥х л≥сах багато гриб≥в. Ќедавно хтось знайшов б≥лий гриб вагою 5 к≥лограм. ќго!
≤ останнЇ. якщо захочете в≥дв≥дати Ќовоселицю, то памТ¤тайте що в «акарпатт≥ села з такою назвою Ї в чотирьох районах. Ќаша Ќовоселиц¤ знаходитьс¤ в ¬иноград≥вському район≥.