|
Підлісний Мукарів
Якщо з`їхати з траси М20 між Хмельницьким й Кам`янець-Подільський в районі Міцівців вліво, перший поворот з тої дороги направо через декілька кілометрів виведе Вас в село Підлісний Мукарів.
Село, як село. Таких сіл тисячі по всій Україні. Лежить свіжий сніг на роздовбаній дорозі (ох ці дороги районного значення), якась бабуся веде кудись козу (й куди можна вести зимою козу), немолода пара на старих санчатах везе якусь поклажу, з димарів піднімається димок... . Звичайне село. Але раптом справа з`являється готичний дах. Підїхавши ближче, просто захоплює дух.
За міцним парканом, стоїть чудовий готичний собор. Собор не розвалений, не руїни. За ним видно декілька охайних будиночків. Відчуваєш якесь тепло , що йде від грубо тесаного каміння споруди.
Не буду описувати це чудо своїми словами,краще перечитайте професійну статтю Сергiя Феодосьєва в газеті "Є":
"Музика, що застигла в каменi"
Про малознану перлину архiтектури Подiлля - костел в селi Пiдлiсний Мукарiв Дунаєвецького району.
Саме так кажуть про архiтектурний шедевр, який вражає своїми формами, досконалiстю, витонченiстю, i вiд споглядання якого затамовуєш подих. Дивлячись на свiтлини, якi iлюструють цю статтю, можна подумати, що зробленi вони десь у Францiї, Англiї, Нiмеччинi чи Iталiї. Проте це не так. Собор цей знаходиться всього в годинi їзди вiд Хмельницького - в селi Пiдлiсний Мукарiв Дунаєвецького району. Видно, не пiднялася рука знищити цю красу в перiод войовничого атеїзму, i сьогоднi залишається загадкою, як цьому пам’ятнику вдалося вцiлiти. Будувався цей шедевр архiтектури 13 рокiв, з 1859 по 1872 роки, замiсть старого дерев’яного костелу, який iснував у селi з 1613 року. На початку ХХ столiття у Пiдлiсному Мукаровi було понад 400 парафiян.
Село Пiдлiсний Мукарiв досить древнє. Його назва зустрiчається в iсторичних документах вже на початку ХV столiття. Це були королiвськi землi, якi спочатку входили до Барського староства, а потiм з 1665 року склали окреме Мукарiвське староство, до якого входили 7 сiл, i яке давалося в довгострокову оренду на привiлейованих умовах рiзним особам. Так, наприклад в кiнцi ХVIII столiття такою володаркою Мукарiвського староства була дружина вiдомого французького авантюриста того часу принца Шарля де Нассау-Зiгена Каролiна Гоздська. Пiсля її смертi в 1804 роцi та
смертi принца Нассау в 1808 роцi, iмператор Олександр I вiддав Мукарiвське староство в оренду на 12 рокiв (1818-1830) Павлу Бутягiну, секретарю Росiйського посольства у Францiї, який був одружений на прийомнiй дочцi принца Нассау-Зiгена i Каролiни Гоздської - Єлизаветi Iванiвнi. Вона одержала блискучу освiту в Парижi, в салонi вiдомої французької виховательки панi Кампан i була бiльш вiдома в тамтешнiх колах пiд iменем Фолос. З 1830 по 1842 роки Мукарiвське староство знаходилося у володiннi Кам’янець-Подiльського кафедрального собору.
Пiдлiсно-Мукарiвський костел побудований в стилi пiзньої неоготики, що був характерний для європейської архiтектури другої половини ХIХ столiття. Саме в цей час досить прискiпливо дослiджувалася класична готика, яка, як вiдомо, виникла у Францiї в ХII столiттi, i поступово стала загальним європейським стилем. Одержанi результати цих дослiджень використовувалися, перш за все, в сакральнiй архiтектурi. Разом з цим, готичнi форми перемiщувалися з iншими стилями i пiдпадали пiд вплив мiсцевих традицiй. В цей перiод в багатьох європейських країнах, зокрема Нiмеччинi, Австрiї та Англiї, особливо сильного розвитку набув напрямок так званої суворої готики, який ми спостерiгаємо i який яскраво проявляється в Пiдлiсно-Мукарiвському костелi. Основним, найхарактернiшим для цього стилю, матерiалом був тесаний камiнь, що використовувався не лише для створення самої будiвлi, але й для її декорацiї. (Робота старих майстрiв-подолян, що збудували костел в Пiдлiсному Мукаровi не може не дивувати. Вона просто вiртуозна i сьогоднi для будь-кого може послужити еталоном чи свого роду наочним пiдручником з мулярської справи). У витягнутi по висотi вiкна вставлялося рiзнокольорове скло, скрiплене вузькими свинцевими смугами. Його вiдтiнки породжували в iнтер’єрi рiзноманiтнiсть свiтлових ефектiв i створювали таємничу атмосферу.
В готицi велика увага з точки зору художньої виразностi придiлялася захiдним фасадам, якi, як правило, мали двi вежi. Головними елементами композицiї фасаду служили портали, якi мали багате оздоблення, а також кругле вiкно (чи вiкна) над ними, що називалося розою. Завдяки багатоярусному подiлу поверхнi стiни i використанню великої кiлькостi рiзноманiтних скульптурних прикрас, вся площа фасаду перетворювалася в камiнне мереживо. Всi цi елементи присутнi в Пiдлiсно-Мукарiвському костелi.
Отже, Пiдлiсно-Мукарiвський костел є характерним i яскравим зразком неоготичного стилю, що є свiдченням тiсних зв’язкiв Подiлля з загальними тенденцiями розвитку архiтектури в Європi другої половини ХIХ столiття.
|
