Музей був створений 30 жовтня 2001 року на базі бойової стартової позиції з командним пунктом 309-го полку 46 ракетної дивізії Ракетних військ Стратегічного призначення. Весь музейний комплекс складається з пускової ракетної установки шахтного типу для балістичної ракети, уніфікованого підземного командного пункту запуску ракет, енергоблоку, холодильного центру, вартових та господарських приміщень.

До складу ракетного полку входило десять ракет, які були розташовані в радіусі 5-10 кілометрів й контролювались з командного пункту. Такий командний пункт зберігся на території музею РВСП.
Він був побудований в 1979 році і являє собою циліндричний металево-скловолоконний контейнер (діаметр 3,3 метра, довжина 33 метра, вага 125 тонн) що поміщений у шахту глибиною 45 метрів і 6-метрового діаметру. Командний пункт має поярусно 12 відсіків, в яких розташовані пульт управління запуску ракети, житлове приміщення та технічне обладнання. Бойове чергування несли офіцери чергової зміни в 11 відсіці на 30-метровій глибині.

Командний пункт міг функціонувати в повністю автономному режимі на протязі 45 діб. Зверху він був захищений від ядерного вибуху 120 тонною кришкою зі сталі, бетону, парафіну та землі. Наружу були виведені датчики радіації та супутникова антена.
Для евакуації після ядерного вибуху був передбачений спеціальний піротехнічний пристрій, який пробиваючи захисну товщу, вистрілював капсулу з черговими офіцерами з під землі.

Для переміщення по відсікам командного пункту був влаштований спеціальний ліфт.
Приміщення для відпочинку мало досить комфортне оснащення та все необхідне для нормальної життєдіяльності людини.

До УКП можна було попасти лише підземною галереєю з приміщення де перебувала чергова зміна (споруда № 6). В галереї були прокладені всі необхідні для функціонування об`єкту комунікації.

Була влаштована система кондиціювання та опалення, що дозволяла підтримувати дуже комфортний для людини мікроклімат.
Вхід до укріпленого командного пункту (УКП) закривався 800-кілограмовими дверима з потужними замками.

Двері можна було відчинити лише набравши певний код на пульті.

Ракетна шахта, або точніше шахтна пускова установка, була аналогічна шахті УКП.

Буклет музею РВСП:
«Шахтна пускова установка являє собою шахту глибиною 35 метрів, яка є високо захищеною фортифікаційною спорудою.
Вона виконана технічно з апаратурним відсіком, захисним пристроєм, стаканом. Загальна вага захисного пристрою складає 121 тонну. Безпосередньо до стакану шахти був підвішений контейнер з ракетою РС-22.

Ці комплекси знаходились на бойовому чергуванні з 1989 по 1999 рік. Поруч з ШПУ розташовано макет головної частини ракети РС – 22 (СС-24) .»

На початок 1994 року на озброєнні армії було 176 ракетних комплексів «ОС», які мали 130 ракет класу РС-18 (натівська класифікація СС – 19) та 46 ракет класу РС – 22«Скальпель» (СС – 24), з 1272 ядерними бойовими зарядами.
До 2001 року всі вони були виведені з території України, а шахтні пускові установки - підірвані. Остання з бойових позицій була перетворена на музей. В місцевій ракетній шахті було демонтовано найбільш важливе обладнання, а сама вона була на 2/3 залита бетоном.

В одному з приміщень розташований енергоблок та холодильний центр з кондиціонерним обладнанням. Воно підтримується в робочому стані й періодично використовується для продуву шахти УКП.

Збереглися також вартові приміщення. Одне більш старе, коли охорона таких об`єктів велася караульними обходами. Друге - сучасніше, коли охорона була повністю автоматизована. Караул знаходився всередині приміщення й слідкував за пультом на який передавалась вся інформація з периметру бойової стартової позиції. На даху вартового приміщення розміщувалась баштово-кулеметна установка, в якій був встановлений кулемет Калашникова ПКТ.

Буклет музею РВСП:
«Вартові приміщення призначались для охорони і оборони обєктів позиційного району. Вартове приміщення – це споруда, яка складається з підземної та наземної частини.
Вхід в вартове приміщення здійснювався через люк патерни. Зміна у кількості 2-х чоловік несла бойове чергування протягом тижня і постійно знаходилась в середині вартового приміщення».

Збереглися також господарські та складські приміщення

Ще на території музею можна побачити залишену конструкцію супутникової антени, завдяки якій і можна було визначити що об`єкт це надзвичайно важливий.
А ще можна побачити велику кількість військової автотехніки, яка використовувалась при обслуговуванні ракетних позицій:

-заправник ракетним паливом

-транспортувальник ракети

-тягачі

а також автомобілі для установки та видалення ракети з шахти.

Також є експозиція різних компонентів та складових частин ракетної зброї. Є макети деяких моделей ракет.