|
—амчики
якщо њхати по трас≥ ћ20 з ∆итомира до ’мельницького, то за 10км. до —тарокост¤нтинова, буде поворот право на с.—амчики. –аджу повернути, не пожалкуЇте.
¬ селищ≥ —амчики знаходитьс¤ ƒержавний ≥сторико-культурний запов≥дник "—амчики". ”н≥кальна пам'¤тка культури, садово-паркового мистецтва ≥ арх≥тектури початку ’≤’ стол≥тт¤.
ћи зањхали в —амчики, ще затемна. ƒр≥мали в машин≥. ј коли розвидн≥лось перед нами з`¤вились чудов≥ ворота.
«аходимо й по св≥жевстелен≥й сн≥гов≥й дор≥жц≥ потрапл¤Їмо на територ≥ю садиби.
Ќа початку XVIII стол≥тт¤ полковник ѕетро „ечель купив село —амчики й дек≥лька ≥нших с≥л в —тарокост¤нтиновському пов≥т≥. „ечель був людиною не б≥дною, осв≥дченною, мав хороший художн≥й смак, й вир≥шив, побудувати соб≥ резиденнц≥ю саме в —амчиках. р≥м резиденц≥њ, вир≥шив в≥н ще й парк розбити, скульптур наставити, ставочок викопати. ƒл¤ вт≥ленн¤ своњх мр≥й пан „ечель збираЇ ≥нтернац≥ональну команду справжн≥х спец≥в своЇњ справи. ѕаркобуд≥вника ƒ≥он≥са ћак лера (≥рландець), скульптора ∆ана Ѕат≥ста ÷егл¤но (≥тал≥Їць), арх≥тектора якуба уб≥цького (пол¤к). —еред них найв≥дом≥ший - уб≥цький - учень ƒ. ћерл≥н≥. ѕрацював з 1781 р. при двор≥ корол¤ —тан≥слава-јвгуста. ”досконалювавс¤ в ≤тал≥њ в 1783 - 1786 рр.. —поруджував палаци в Ѕ¤лачув≥ ≥ Ѕейц≥, у ¬аршав≥(м≥ськ≥ застави), Ѕельведерський палац, палац у Ћадигах, палацовий комплекс у Ѕережц¤х на ’мельниччин≥. ¬иконав проект ременецькоњ г≥мназ≥њ, п≥зн≥ше реорган≥зованоњ у л≥цей.
омплекс складавс¤ з палацу, так званого китайського будинку, брами ≥ прибрамних корпус≥в, композиц≥йно зв'¤заних з парком. “еритор≥¤ майже в 20га було огороджено муром. ¬ самому палац≥ ще й зараз збереглис¤ фресков≥ росписи, зроблен≥ уславленим майстром ћихайлом ¬рубелем.
ѕетро „ечель м≥г поправу пишатись своњм д≥тищем. …ого палац стаЇ центром розваг й бал≥в м≥сцевоњ шл¤хти, а парк улюбленим м≥сцем прогул¤нок закоханих. (ћи йшли цим парком по щойно випавшому сн≥гу, при ранковому мороз≥. —упер!) ѕрибуваючих гостей зустр≥чала скульптура усм≥хненого лева, а в≥д`њджаючих проводжав лев сумний. ƒо середини ставу, що пор≥с л≥л≥¤ми, був прокладений м≥сточок дл¤ прогул¤нок.
јле господар —амчик≥в не т≥льки розважавс¤. ¬≥н, ¤к справжн≥й шл¤хтич, приймав участь у польському повстанн≥ 1963 року. «а що був позбавлений рос≥йським ур¤дом вс≥х своњх волод≥нь. ¬ тому числ≥ й —амчик≥в.
¬ 1870 роц≥ садибу купуЇ двор¤нин ≤.”гримов. –одина ”гримових вважалась вельми культурною й високоосв≥дченою. ƒо них часто прињджали гост≥ з≥ столиць. —адиба п≥дтримувалась в досить доброму стан≥.
¬ 1904 роц≥ садибу в —амчиках купуЇ видавець ћ.Ўестаков. р≥м видавничоњ справи Ўестаков захоплюЇтьс¤ с≥льським господарством та агроном≥Їю. ¬≥н перепланоЇ сад за французьким стилен, з симетричними насадженн¤ми та пр¤мими дор≥жками.
Ќу а дал≥ вже звична р≥ч. –еволюц≥¤. –озкраданн¤ та нищенн¤ садиби,саду й парку. ажуть, що тод≥ в ставку втопили статую Ѕудди. ќдним словом садиба вц≥л≥ла чудом. ¬ 1956 роц≥ на територ≥њ комплексу розм≥стили обласну науково-досл≥дну с≥льськогосподарську станц≥ю. ’оча в 90-х роках садиб≥ надали статусу музею, станц≥¤ й зараз займаЇ де¤к≥ прим≥щенн¤ та пол¤ на њњ територо≥њ.
на фото - вигл¤д палацу з озера
’удожнЇ багатство ≥ ц≥нн≥сть запов≥дника - в його стил≥стичн≥й ц≥л≥сност≥, в оздобленн≥ зал≥в, в збережених детал¤х арх≥тектури ( л≥пн≥ декори ≥нтер'Їр≥в, скульптури лев≥в, итайський пав≥льйон ≥з флюгером). —адиба складаЇтьс¤ на сьогодн≥ з палацу, оф≥ц≥йноњ, китайського будиночка, мура з вор≥тьми, парадних вор≥т, двох оф≥ц≥йних, споруди "сад в мурах", фонтану, комори, оранжерењ та костьолу.
ўе з XIX стол≥тт¤ за —амчиками закр≥пилась назва "”крањнський ¬ерсаль. ўось в цьому Ї.
|
