√оловна стор≥нка
ѕодорож≥ по ”крањн≥
«акарпатт¤
ћисливський замок Ўенборн

якщо њхати з≥ Ћьвова до ”жгорода поњздом, то наступна станц≥¤ п≥сл¤ —вал¤ви, буде ст. —анатор≥й У арпатиФ. јвтомоб≥льна дорога на ц≥й д≥льниц≥, йде поруч з зал≥зницею й неможливо не пом≥тити цю станц≥ю. ¬она споруджена в к≥нц≥ ’≤’ ст. й маЇ, так званий, романтичний стиль арх≥тектури.  олись на станц≥њ працювало непогане кафе, але його спалили. ѕринаймн≥ весною 2005 року воно ще не працювало. ѕеред≥л власност≥, бл≥н.
ѕо праву сторону в≥д з/д станц≥њ, на карпатських схилах (висота 400м над р≥внем мор¤) розташований санатор≥й У арпатиФ. ÷ей санатор≥й рекомендований хворим на серцево-судинн≥ захворюванн¤. ”творений в≥н був в 1946 роц≥.

√оловний корпус санатор≥ю розм≥щений в споруд≥, що призначене була колись зовс≥м дл¤ ≥нших ц≥лей. ÷е був мисливський палац граф≥в Ўенборн≥в.
÷ей палац, або замок був побудований графом Ѕухеймом Ўенборном в 1890-1895 роках.  оло палацу був розбитий чудовий сад-дендрар≥й з декоративним озером в центр≥. Ѕули висаджен≥ р≥дк≥сн≥ породи дерев Ц самшит, катальпа, сосна ¬еймута, канадська ¤лина, ¤понська вишн¤, розовий бук, ≥тал≥йська глиниц¤ ... . ¬они й зараз ростуть коло санатор≥ю.

—ам мисливський замок побудований в романтичному стил≥, поЇднуючи романськ≥ та готичн≥ мотиви. ƒ≥йсно в ньому Ї щось середньов≥чне. ќриг≥нальн≥сть палацу ще й в тому, що в≥н маЇ 365 в≥кон(к≥льк≥сть дн≥в у роц≥), 52 димоходи(к≥льк≥сть тижн≥в у роц≥) ≥ 12 вход≥в(алегоричний р¤д можна доповнити самому).

” родини Ўенборн≥в досить ц≥кава б≥ограф≥¤. ѕ≥сл¤ придушенн¤, в 1711 роц≥, повстанн¤ ‘еренца –акоц≥ ≤≤, його ћукачево-„инад≥њвська дом≥н≥¤ даруЇтьс¤ дов≥чно австр≥йським ц≥сарем  арпом VI коронному канцлеру Ћотару Ўенборну. ƒарчий лист був п≥дписаний ц≥сарем 13 липн¤ 1728 року.




ћукачево-„инад≥њвська дом≥н≥¤ включала в себе 152 села, 15 прис≥лк≥в, 4 торгових м≥ста. «годом Ўенборни придбали в панств≥ „инад≥њвському, ще 33 села. Ћотар Ўенборн так ≥ не побував у своњх передкарпатських волод≥нн¤х, в≥н помираЇ в с≥чн≥ 1729 року. …ого спадкоЇмцем стаЇ ‘р≥др≥х  арл Ўенборн. ћукачево-„инад≥њвська дом≥н≥¤ управл¤Їтьс¤ призначеними адм≥н≥страторами, робота ¤ких пер≥одично перев≥р¤Їтьс¤ ≥нспекторами.
—прави в дом≥н≥њ йшли не дуже добре й  арл Ўенборн складаЇ план заселенн¤ г≥рських с≥л н≥мецькими колон≥стами. Ѕажаючим н≥мецьким с≥м`¤м вручавс¤ паспорт дл¤ проњзду до ћукачево й видававс¤ рейнський гульден на дорогу. ћукачево отримуЇ в≥д графа прив≥лей, заохочуЇтьс¤ торг≥вл¤. « √аличини прибувають Їврењ, в крањ в≥дкриваютьс¤ корчми й шинки. —еред переселенц≥в були й л≥кар≥, вчител≥, св¤щеники. Ѕули нав≥ть орган≥сти. —ела засел¤ютьс¤ н≥мецькими л≥сниками, кравц¤ми, ковал¤ми. –≥льники одержували безкоштовно землю й матер≥ал дл¤ побудови житла. —ел¤ни зв≥льн¤лись в≥д податк≥в на ш≥сть рок≥в, рем≥сники Ц на дес¤ть. ѕот≥м повинн≥ були в≥ддавати дев`¤ту частину продукт≥в, платити податки на землю, корол≥вську Удес¤тинуФ й краЇв≥ податки.
« дом≥н≥њ Ўенборн≥в вивозились на продаж с≥льгоспродукти, виноград, молоко, масло, сир, шк≥ра. ” 1771 роц≥ був п≥дписаний догов≥р на постачанн¤ в ”горщину в≥дгодованоњ худоби.
ѕ≥сл¤ смерт≥ ‘р≥др≥ха  арла Ўенборна й до к≥нц¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни дом≥н≥¤ керуЇтьс¤ його нащадками. ” 1928 роц≥ чехословацький ур¤д пров≥в земельну реформу, л≥кв≥дував ћукачево-„инад≥њвська дом≥н≥ю, а њњ маЇтки, в тому числ≥ ≥ мисливський, передав ф≥рм≥ УЋаториц¤Ф. ѕо де¤ким даним, перед ƒругою св≥товою в≥йною, мисливський замок Ўенборн≥в хот≥в купити √ерман √еринг, але щось у нього не склалос¤.

¬ 1945 роц≥ земл¤ та маЇтки були нац≥онал≥зован≥, а мисливський замок Ўенборн≥в став санатор≥Їм У арпатиФ.

ќстанн≥й раз ¤ був в цих м≥сц¤х в травн≥ 2005 року. ѕогода була чудова. ÷в≥ли сакури й магнол≥њ. “иша. —пок≥й. Ўарман...

≤ ≥нформац≥¤ дл¤ любител≥в сувен≥р≥в. Ќа територ≥њ санатор≥ю влаштований невеличкий базарчик з≥ стандартним "карпатським" торг≥вельним набором - ковдри, гриби, дерев`¤н≥ вироби й т.п.



Hosted by uCoz