ѕерша згадка про ц≥ м≥сц¤, датуЇтьс¤ 1015 роком. ѕ≥сл¤ вбивства —в¤тополком ¬олодимировичем ќка¤нним своњх брат≥в Ѕориса та √л≥ба, ще один њх брат Ц —в¤тослав, кн¤зь древл¤нський, був не на жарт нал¤каний. ¬≥н мав нам≥р перечекати лиху годину за  арпатськими горами, в угр≥в. ѕроте люди —в¤тополка нагнали —в¤тослава недалеко в≥д нин≥шнього —лавське й вбили його у верх≥в`¤х р≥чки ќп≥р. ¬≥дбулос¤ це вбивство, ¤к вважають ≥сторики саме в 1015 роц≥.
ћожливо р≥чка ќп≥р (ќпора) д≥стала свою нин≥шню назву трохи п≥зн≥ше. ƒе¤к≥ ≥сторики вважають, що названа вона так п≥сл¤ монголо-татарськоњ навали 1240-1241 рок≥в. “ут чинивс¤ досить сильний оп≥р монголо-татарам.
«емл≥ ц≥ входили до складу √алицько-¬олинського кн¤з≥вства, а п≥сл¤ його занепаду до складу ¬еликого кн¤з≥вства Ћитовського. «годом ц¤ м≥сцев≥сть переходить до ѕольщ≥. —елище належало ѕотоцьким, пот≥м ™вгену  ≥нському. ј вже в≥н продав ц≥ земл≥ австро-угорському барону √ределю. …ого палаци й дос≥ збереглис¤ в м≥стечках —коле та ћайдан. ¬ самому —лавському панських маЇтк≥в не було, це був аграрно-тваринницький придаток скол≥вських та тухл≥нських волод≥нь √редел≥в.
¬ 1878 роц≥, з ≥н≥ц≥ативи австро-угорського ц≥сар¤, будуЇтьс¤ зал≥зниц¤ в≥д —три¤ до ћукачево. ¬она проходила через —лавсько й довгий час називалась "ц≥сарською" зал≥зницею.
¬ к≥нц≥ ’≤’ Ц на початку ’’ стол≥тт¤ цей край набуваЇ все б≥льшоњ туристичноњ та лижноњ попул¤рност≥. ¬ 1901 роц≥ в цих кра¤х, за словами м≥сцевого краЇзнавц¤ ёр≥¤ ћикольського Убув висаджений перший лижний десантФ. … с тих п≥р, завд¤ки прокладен≥й зал≥зниц≥ через —лавське, це селище набуваЇ все б≥льшоњ попул¤рност≥ серед любител≥в г≥рськолижного в≥дпочинку. ўе в 20-30 х роках ’’ ст. в —лавському були збудован≥ вит¤ги та трампл≥ни на гор≥ ѕогар. Ќа ц≥й гор≥ та на гор≥ ≤льза проводилис¤ змаганн¤ з лижних вид≥в спорту.

¬ селищ≥ —лавське Ї церква ”сп≥н¤ ѕресв¤тоњ Ѕогородиц≥.
¬озведена вона ще у 1901 роц≥. ÷≥кава ≥стор≥¤ њњ побудови. ѕор¤д з тим м≥сцем де стоњть зараз церква, на гор≥, був старий цвинтар. ќдного разу, п≥д час урагану, з дерев`¤ноњ церкви, що сто¤ла на цвинтар≥, в≥тром з≥рвало хрест ≥ в≥днесло на досить велику в≥дстань. ’рест прилаштували знов на баню церкви, але через де¤кий час, його знов ≥ знов зриваЇ в≥тер й кидаЇ на теж саме м≥сце.



∆ител≥ —лавського на м≥сц≥ де падав хрест вир≥шили побудували нову церкву.

«араз коло церкви, що добре збереглас¤ й понин≥, Ї дерев`¤на дзв≥нниц¤, що була побудована з дерева староњ церкви.  ажуть тому дереву б≥льше 300 рок≥в. “акож зак≥нчуЇтьс¤ буд≥вництво новоњ кам`¤ноњ трьохбрамноњ дзв≥ниц≥.

÷ерква належить греко-католицьк≥й громад≥.

ѕ≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни в 1915 роц≥, в околиц¤х с.—лавське, проходили кровопролитн≥ боњ м≥ж рос≥йським в≥йськами й украњнськими с≥човими стр≥льц¤ми австро-угорськоњ арм≥њ. Ќа гор≥ ћак≥вка залишились окопи в ¤ких й дос≥ знаход¤ть залишки зброњ й амун≥ц≥њ во¤к≥в час≥в ѕершоњ св≥товоњ. «араз на ц≥й гор≥ збудований мемор≥альний комплекс.

ѕо зак≥нченн≥ в≥йни й до 1939 року —лавське перебуваЇ в склад≥ ѕольщ≥.
« самого початку виникненн¤ ”ѕј й до початку 1950-х рок≥в в околиц¤х —лавське активно д≥¤ли загони ”крањнськоњ ѕовстанськоњ јрм≥њ. ѕро под≥њ тих час≥в, дуже багато ц≥кавого може пов≥дати м≥сцевий досл≥дник ≥стор≥њ ёр≥й ћикольський Ц дуже ц≥кава й неординарна особист≥сть.
ѕан ёр≥й Ц кандидат техн≥чних наук, спец≥ал≥ст по канатно-транспортних п≥д≥ймальних механ≥змах. ѕри його безпосередн≥й участ≥ будувались майже вс≥ г≥рськолижн≥ п≥дйомники в —лавському й де¤ких ≥нших курортах крањни. јле справжньому своЇму захопленню ёр≥й ћикольський зм≥г присв¤тити достатньо часу, лише коли вийшов на заслужений в≥дпочинок. ¬≥н власними силами й коштами влаштував аматорський музей ≥стор≥њ селища —лавське ≥ його околиць.

.

¬ стар≥й дерев`¤н≥й хат≥ в≥н створив дек≥лька тематичних експозиц≥й:
-старовинних предмет≥в побуту й ремесел рег≥ону;
-в≥йськових под≥й в крањ п≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни;
-колекц≥¤ в≥йськових украњнських в≥дзнак;
-книгозб≥рку, присв¤чену р≥дному краю ≥ ”крањнськ≥й ѕовстанськ≥й јрм≥њ.

“ема ”ѕј та ќ”Ќ ≥ њх д≥¤льност≥ в 1940 - 1954 роках на льв≥вщин≥, особливо ц≥кавить ёр≥¤ ћикольського. ¬ його музењ Ї багато, речей, карт, документ≥в та фотограф≥й, що розпов≥дають про ”ѕј, ќ”Ќ та њх кер≥вник≥в. ™ нав≥ть три рад≥останц≥њ Ц Усов≥тськаФ, н≥мецька та американська.
јле найц≥кав≥ший експонат музею (¤кщо це можна назвати експонатом), знаходитьс¤ за дек≥лька дес¤тк≥в метр≥в в≥д власне будинку музею. якщо ви не знаЇте про нього, то й не знайдете без п≥дказки пана ёр≥¤.

якщо натиснути на пол≥нницю дров в певному м≥сц≥, то перед ¬ами в≥дкриютьс¤ двер≥ в справжню крањвку-бункер ”ѕј час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни.

.

ѕан ёр≥й маЇ данн≥ про м≥сцезнаходженн¤ в  арпатських горах, близько ста таких сховищ. ≤нтерТЇр одн≥Їњ з штабних крањвок, в≥н ≥ в≥дтворив у себе в двор≥. «зовн≥ вона ретельно замаскована, а всередин≥ обладнана лазом, п≥ччю, криницею, робочим столом, справжньою трофейною рад≥останц≥Їю, картами 1940-х рок≥в.
«годом експозиц≥¤ буде доповнена ф≥гурами генерал-хорунжого ”ѕј –омана Ўухевича, полковника ¬асил¤  ука та радистки. ѕро виготовленн¤ цих ф≥гур в натуральну величину у ёр≥¤ ћикольського вже Ї домовлен≥сть.
ѕотр≥бно в≥дзначити, що за в≥дв≥данн¤ свого музею пан ёр≥й не бере н≥ коп≥йки.  оли ми зав≥тали до музею, проходила ¤краз екскурс≥¤ дл¤ д≥тлах≥в з дит¤чо-патр≥отичноњ орган≥зац≥њ Упластун≥вФ. ’оча це була вже четверта екскурс≥¤ за той день ёр≥й ћикольський люб`¤зно погодивс¤ провести екскурс≥ю ≥ дл¤ нас.

јдреса музею Ц вул. —≥чових стр≥льц≥в Ц 2. ÷е пор¤д з табором Уѕол≥техн≥кФ.

” славському проживали ≥ творили визначн≥ д≥¤ч≥ культури ≥ мистецтв. —еред них ћикола та  ирило ”сти¤нович≥, ¬олодимир Ўашкевич, ¬асиль Ўурат, ≤ван “руш, ќлена  ульчицька. ќсип  урилос та багато ≥нших.
„асто бував ≤ван ‘ранко. …ого л≥тературний герой «ахар Ѕеркут, теж був т≥сно пов`¤заний з ц≥Їю м≥сцев≥стю.

јле повернемос¤ знову до г≥рськолижного —лавське. ѕочинаючи з 1970-х рок≥в на схилах —лавських г≥р було збудовано б≥льше дес¤ти вит¤г≥в дл¤ г≥рськолижник≥в, орган≥зовано к≥лька дит¤чих спортивних шк≥л з г≥рських лиж. ƒо к≥нц¤ в≥с≥мдес¤тих рок≥в ’’ ст. —лавське перетворилос¤ в основний г≥рськолижний центр колишнього –ад¤нського —оюзу. “ут проводилис¤ щор≥чн≥ чемп≥онати —–—– та ”крањни, а також м≥жнародн≥ змаганн¤.
«араз в —лавському ≥ околиц¤х працюють кр≥сельна канатна дорога ( довжина 2750 метр≥в) та 16 бугельних п≥дйомник≥в.  р≥сельна дорога була побудована в 1978 роц≥.
Ќа схил≥ Уѕол≥техн≥кФ, що на г. рем≥нь, працюють два бугельн≥ вит¤ги на 800м ≥ 1300м. —хил, можна сказати, ≥деальний дл¤ навчанн¤ азам г≥рськолижного спорту.

—аме на Уѕол≥тес≥Ф навчилис¤ сто¤ти на лижах моњ сини 6-ти та 7-ми рок≥в.

Ќа друг≥й гор≥ ћенч≥л, побудований новий вит¤г У¬аршаваФ, в≥д назви вис≥лка на 37 хат.
Ќа гор≥ ѕогар, пристосован≥ дл¤ катанн¤ зах≥дн≥ схили, довжиною 700-800м., середньоњ та вище середньоњ складност≥. ƒо ваших послуг дв≥ бугельн≥ канатн≥ дороги Ц Уƒинам≥вськаФ довжиною 800 м та УЌоваФ на 900 метр≥в. УЌовийФ вит¤г маЇ н≥чне осв≥тленн¤.
 р≥м того в —лавське Ї ще вит¤ги У рокусФ, У—лавськийФ та Уконцерну Ћьв≥вФ

јле сам≥ кращ≥ схили й траси звичайно на гор≥ “рост¤н.

Ќа схилах “ростана Ї кр≥м кр≥сельноњ дороги ще й 8 бугельних вит¤г≥в- два центральних, п≥вн≥чний, чотири зах≥дних та дит¤чий беб≥-л≥фт коло центральних вит¤г≥в. ќф≥ц≥йно декларуЇтьс¤ 11 трас, але реально можна прокласти маршрут самому, будь-¤коњ складност≥. —праведливост≥ ради потр≥бно зазначити, що УчайникамФ дуже рекомендуЇтьс¤ вирушати на “рост¤н, т≥льки п≥сл¤ здобутт¤ елементарних навик≥в катанн¤ на лижах. ¬ ≥ншому випадку, Ї шанс спускатис¤ з вершини виключно на власн≥й дуп≥, а це близько к≥лометра при перепад≥ висот у 700-900 метр≥в.

ѕобувавши в —лавському в с≥чн≥ 2003 року й в лютому 2004 року, ¤ пом≥тив, що хоч ≥ пов≥льно, але зм≥ни в серв≥с≥, особливо готельному серв≥с≥, все ж в≥дбуваютьс¤. «`¤вл¤Їтьс¤ все б≥льше приватних готел≥в високого р≥вн¤, немаЇ проблеми де смачно перекусити й добре попаритись. ¬ —лавському Ї нав≥ть н≥чний клуб.



ќкремо хочетьс¤ сказати про транспорт в —лавському. —амий попул¤рний автомоб≥ль в селищ≥, це звичайно ”ј«. ћашина-всюдих≥д! ѓх тут б≥льше 150 одиниць. «а 5-10 гривень м≥сцев≥ УшумахериФ доставл¤ть ¬ас, куди забажаЇте. ’то спускавс¤ на ”ј«≥ з п≥д центрального бугел¤ на “рост¤н≥, отримував дозу адренал≥ну, не меншу, н≥ж при спуску на лижах з самого крутого схилу.
 р≥м ”ј«≥в перевезенн¤м турист≥в займаютьс¤ ще власники в≥йськових вантаж≥вок √ј«-66, це так би мовити, м≥сцевий автобус. Ћижники с≥дають вздовж борт≥в, лиж≥ кладутьс¤ в кузов, на колеса над≥ваютьс¤ ланцюги й вперед на гору... . Ујмериканськ≥ г≥ркиФ просто й близько не сто¤ть.
ўе сл≥д сказати, що в У —лавську автомоб≥льну профсп≥лкуФ, вход¤ть кр≥м вод≥њв, ще й регулювальники руху на вузьких г≥рських дорогах та дорожна служба, ¤ка сл≥дкуЇ щоб автомоб≥льна кол≥¤ була не глибше ”ј«≥вського кл≥ренса, а струмочки води не створювали калюж≥ вище порог≥в машин.
ƒл¤ заспокоЇнн¤ нерв≥в, п≥сл¤ поњздки на таких Утакс≥Ф пропонуютьс¤ прогул¤нки на бричках чи сан¤х, запр¤женими кон¤чками з дзв≥нчаками.

Ќа славських схилах, можна зустр≥тис¤ нав≥ть з ведмед¤ми. ј за 5-8 гривень ще й сфотографуватис¤ з ними.