Я був в тих селах влітку 2006 року. Зробив трохи фоток, перегнав їх на диск і … кудись його задівав. Лише через рік коли його знайшов почав робити цю сторінку. Тут потрібно дуже подякувати 4-томику «Памятникам градостроительства и архитектуры Украинской ССР», бо якби не цей фундаментальний труд під редакцією Жарикова, я вже напевно й не згадав би яка з пам’яток до якого села належить.

Але про пам’ятки, а саме про місцеві дерев’яні церкви ХІХ ст., трошки пізніше. Зараз трошки історії сіл Нижній Студений і Верхній Студений.

Перша письмова згадка про Нижній Студений (до 1945 року він називався Студений Потік) відноситься до XVI століття. Як пише радянське видання «Історії міст та сіл УРСР», село відрізнялось від інших тим, що тут жили великими дворищами, по кілька родин, часто навіть і не споріднених.
Навколишні землі, читай - ліси, належали мадярським та австрійським магнатам – Урмезеям, Довгаям, Ліпчаям, Телекіям.
Під час революції 1848-49 років в Австро-Угорщині невдоволене місцеве населення грабували панські та церковні економії, за що обидва села піддавались жорстоким каральним акціям цісарських військ. Допомагали їм в цьому й війська російської імперії, які Микола І прислав для придушення угорською революції на прохання цісаря.
Потім були декілька хвиль еміграції, правління Чехословацького уряду, Друга світова й угорська окупація, Совіти …
Ось здається і все.

Тепер про те чим ще відомі Нижній Студений і Верхній Студений. В обох селах є пам’ятки сакрального дерев’яного зодчества. Це дві церкви, які майже ровесниці.
Миколаївська церква з у Верхньому Студеному датується 1804 роком. Ця дата вирізана на зрубі, але можливо вона й старша.




Вже згадуваний 4-томник пише:
«По композиции трехсрубная, трехверхая, бойковской школы народного зодчества. К нефу с запада и востока примыкают более узкие прямоугольные срубы бабинца и восточного объема. Все три объема церкви перекрыты шатровыми верхами с четырьмя заломами. Центральный верх увенчан фонариком с главкой. Поддашие, опирающиеся на выпуски венцов срубов нефа и восточного объема, перходит у бабинца в опаясание на столбах. Деревянная, срублена из еловых брусьев, угловые соединения сделаны врубками «в ласточки хвост». К западу от памятника находится деревянная, квадратная в плане колокольня, с шатровым завершением. Нижний ярус колокольни окружен поддашием на выпусках венцов сруба. Нижняя часть верхнего яруса срубная, верхняя – каркасная, более узкая в плане. Более широкий нижний сруб накрыт крышей. Под шатром устроена аркада голосников. Стены выше поддашия покрыты гонтом.»
Опис красивий, але зараз майже вся та краса вкрита жестю:-(

Причому, як видно з фотографія 4-томного довідника жесть ця з’явилася ще в радянський час.

Ну любить наш народ цей матеріал. І думають, що від такого «захисту» церкви краще зберігаються. Хоча під металом дерево продовжує псуватись не менше ніж у відкритому стані. Про естетику я вже й не говорю:-(

Тепер про Благовіщенську церкву й дзвіницю у Нижньому Студеному:
«1820 г. Датируется на основе резной надписи. Деревянная, трехсрубная, с башней. Срублена из еловых брусьев, угловые соединения выполнены врубками «в лапу».. К почти квадратному срубу нефа примыкают более узкие прямоугольные срубы восточного объема и бабинца с двухъярусной галереей. Аркада второго яруса галереи окружает верхний ярус бабинца. Неф и бабинец покрыты общей крышей, в которую врезается крыща восточного сруба. Над бабинцем поднимается низкая глухая квадратная в плане башня с восьмигранным приземистым барочным завершением. Над нефом и восточным объемом на коньках крыш установлены барочные главки. Вокруг сооружения устроено поддашие на выпусках венцов сруба, разнообразных по форме: «качуры», «ехидцы», развитые кронштейны. Все три объема перекрыты коробковыми сводами. Коробовый свод над бабинцем перекрывается срубом нижней части башни. Верхняя часть башни каркасная. У западной стены нефа устроены хоры. В интерьере памятника сохранилась декоративная резьба конца XVIII в.

К юго-западу от памятника находится деревянная, двухъярусная, квадратная в плане колокольня с восьмигранным шатровым завершением. Вокруг нижнего срубного яруса устроено поддавшие на выпусках венцов сруба. Верхний ярус колокольни каркасной конструкции, обшитый гонтом с двухъярусной круговой аркадой голосников под шатровой крышей.

Як бачите Благовищенську церкву також вдягли в металеві лати. Тому, як вона виглядала без цього вбрання можна тільки уявляти.

Можливо є малюнок з 4-томника.

І, здається у Верхньому Студеному , є ще одна церква. Вона явно збудована зовсім не давно. Виглядає новенькою. Але також має свій «студений» атрибут – металеву бляху.