√оловна стор≥нка
ѕодорож≥ по ”крањн≥
’мельниччина
—утк≥вц≥

—ело ярмолинецького району, ’мельницькоњ област≥. ¬сього за 5 к≥лометр≥в в≥д траси ћ 20 (’мельницький Ц  ам`¤нець-ѕод≥льський - „ерн≥вц≥).

‘ото 2006 року

—ело дуже старе. Ќа територ≥њ —утк≥вц≥в були знайден≥ знар¤дд¤ прац≥ доби м≥д≥. ƒосл≥дники визначили, що в ’≤V ст. тут ≥снувало укр≥плене городище.
¬ 1407 роц≥ ’отько  роат, угорець за походженн¤м, отримуЇ ц≥ земл≥ в≥д литовського кн¤з¤ ¬≥товта. ќсновна резиденц≥¤ ’отька була в сус≥дн≥х ярмолинц¤х, там же жив ≥ його син ќлександр. ј вже коли сини ќлександра под≥лили батьк≥вське майно, то —утк≥вц≥ отримуЇ один з брат≥в Ц ‘ед≥р. ¬≥н перебираЇтьс¤ в —утк≥вц≥ й в≥д нього п≥шла г≥лка двор¤нського роду —утк≥вських.
¬ друг≥й половин≥ ’V ст. впритул до старих укр≥плень на замковому пагорб≥ над р≥чкою ”шиц¤ почалос¤ зведенн¤ нового мурованого замку. ƒо к≥нц¤ стол≥тт¤ замок ¤вл¤в собою пр¤мокутник з потужних мур≥в( 60 х 66 метр≥в) по кутам ¤кого сто¤ли п`¤тигранн≥ веж≥.

‘ото ѕ.¬ласенко

¬Тњзд до фортец≥ захищала в`њздна брама. ѕо периметру ст≥н були викопан≥ 15-метровоњ ширини рови. ™ в≥домост≥, що в 1567 роц≥ замок був дуже поруйнований.
Ќе дивно. ÷ими м≥сцинами, а село входило тод≥ до  ам¤нецького пов≥ту ѕод≥льського воЇводства –еч≥ ѕосполитоњ, досить часто прокочувались татарсько-турецьк≥ орди.

‘ото ѕ.¬ласенко

Ќа той час в —утк≥вц¤х була ще одна потужна оборонна споруда - знаменита ѕокровська церква-замок. ƒе¤к≥ досл≥дники вважають, що вона була перебудована п≥д церкву п≥сл¤ зведенн¤ в —утк≥вц¤х нового укр≥пленн¤ Ц повноц≥нного замку, а до цього це була справжн¤ фортец¤. јле коли саме вона була збудована й коли була осв¤чена ≥сторики з арх≥текторами сперечаютьс¤ по сей день.
¬ багатьох дов≥дниках подаЇтьс¤ дата њњ побудови, ¤к 1476 р≥к. јле це дата, ¤ка була ви¤влена на одному з њњ дзвон≥в.

‘ото 2006 року

ѕокровська церква чотириабсидна маЇ в план≥ р≥вном≥рний хрест з≥ скругленими к≥нц¤ми.

¬ нет≥ Ї дуже багато точних й ретельних опис≥в церкви ѕокрови ѕресв¤тоњ Ѕогородиц≥. “ому ¤ подам лише дуже короткий њњ опис, що базуЇтьс¤ на моњх власних враженн¤х п≥д час першого в≥зиту в —≥тк≥вц≥ в 2006 роц≥. —т≥ни дуже потужн≥, мають близько 1,5-метрову товщину. ¬середин≥ одн≥Їњ з ст≥н влаштован≥ сходи на другий поверх. ѕ≥д верхн≥м карн≥зом збереглос¤ досить багато б≥йниць. Ќа апсидах залишились сл≥ди в≥д амбразур.

‘ото 2006 року

¬середин≥ церкви збереглис¤ фресков≥ розписи XVI стол≥тт¤. «бер≥гс¤ також надгробный кам≥нь ≤ванов≥ ƒахновичу —утковецькому з датою 1593 року.

‘ото в≥д ћ.∆арких

ƒо реч≥, про володар≥в —утк≥вц≥в. ƒочка ≤вана —утк≥вського Ц ¬арвара, була видана за в≥нницького старосту ќлександра Ѕалабана. як придане д≥стались йому й —утк≥вц≥. ¬ 1623 роц≥ в≥н в≥дбудовуЇ й посилюЇ м≥сцевий замок.

‘ото ѕ.¬ласенко

Ѕалабани волод≥ли —утк≥вц¤ми до к≥нц≥ XVII стол≥тт¤. «ат≥м, близько двох стол≥ть ц≥Їю м≥сцев≥стю волод≥в р≥д √раб¤нк≥в.
¬ друг≥й половин≥ XVII≤ стол≥тт¤ над притвором церкви була надбудована дерев`¤на дзв≥ниц¤. ¬ 1859 роц≥ було влаштоване нове гонтове покритт¤.

‘ото в≥д ћ.∆арких

ј так могла вигл¤дати церква в ’VII Ц XVIII стол≥тт¤х:

¬ 1894 роц≥ були роз≥бран≥ щипц≥, а в 1903 роц≥ дах був повн≥стю перероблений. …ому надали рис Ђмаасковскаго прааваслаави¤ї й церква дуже багато втратила з≥ своЇњ ориг≥нальноњ краси. ÷е думка мо¤ особиста, але можете сам≥ пор≥вн¤ти њњ вигл¤д в 2006 ≥ стар≥ св≥тлини.

¬ 1932-1941 роках церква не використовувалась за призначенн¤м. ѕот≥м в н≥й проводились богослуж≥нн¤, але в 1948 роц≥ храм був оголошений пам`¤ткою арх≥тектури й в≥руюч≥ знову були виселен≥ за церковн≥ ворота.
ѕо поверненн≥ церкви православн≥й громад≥ в 1989 роц≥, був проведений косметичний ремонт.
Ћише в 2008 роц≥ починаЇтьс¤ ірунтовна реставрац≥¤ сутк≥вськоњ церкви-фортец≥. јл¤пуватий дах зн¤ли й встановили тимчасове укритт¤.  ажуть, що новий дах буде гонтовий. ƒай Ѕог!

‘ото 2008 року

ѕо збережених арх≥вних матер≥алах ун≥кальн≥й церкв≥ пов≥льно повертають њњ ≥сторичний вигл¤д.
¬же в≥дновлений над машикул¤ми верхн≥й ¤рус з б≥йниц¤ми й ведутьс¤ реставрац≥йн≥ роботи по ≥нтерТЇру церкви. ¬≥дновлюЇтьс¤ також мурований паркан навколо ѕокровського храму.

‘ото 2008 року

—под≥ваюс¤, що вже наступного року цей ун≥кальний ≥ Їдиний збережений в ”крањн≥ храм такого типу буде повн≥стю в≥дновлений.

ўо ще ц≥кавого про —утк≥вц≥?
¬ записах в≥домого ≥сторика й краЇзнавц¤ ™фима …осифовича —ец≥нського, ¤ зустр≥чав, що на початку ’IX стол≥тт¤ у тод≥шнього господар¤ —утк≥вц≥в ‘алде¤ √рабь¤нка, великого шанувальника м≥стики й сп≥ритизму, де¤кий час гостював великий авантюрист граф  ал≥остро.
Ќу... якщо й гостював в —утк≥вц¤х цей неординарний шарлатан, то це було не на початку ’≤’ стол≥тт¤, а в друг≥й половин≥ XVIII.  ал≥остро справд≥ бував в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ ≥ ц≥лком можливо, що сп≥лкувавс¤ з багатьма шанувальниками сп≥ритизму, алх≥м≥њ й м≥стики. ћожливо, що саме таким шанувальником ≥ був один з власник≥в —утк≥вц≥в.

ј на цьому сайт≥:
http://visnyk.info/print.aspx?t=D&id=132
¤ знайшов коротенький опис про житт¤  ал≥остро.

Ђ≤мТ¤ графа  ал≥остро в нас в≥домо вс≥м ≥з чудового ф≥льму Ђ‘ормула коханн¤ї. ј от ≥мТ¤чко ƒжузеппе Ѕальзамо, мабуть, н≥кому н≥ про що не говорить. ѕроте, ц≥ два ≥мена належать одн≥й людин≥.

ƒе народжуютьс¤ пророки?
ƒотепер точно не встановлено, коли й де народивс¤ найв≥дом≥ший ≥тал≥йський в≥щун. ќдна з б≥льш-менш правдопод≥бних верс≥й розпов≥даЇ, що ƒжузеппе народивс¤ на
остров≥ —ицил≥¤ в досить б≥дн≥й родин≥. ј п≥сл¤ смерт≥ батька вбог≥сть стала й зовс≥м нестерпною. ћожливо, саме тому ƒжузеппе вир≥шив прикласти вс≥ зусилл¤, щоб б≥льше н≥коли не довелос¤ загл¤дати в рот сус≥дов≥.
ѕравда, пророчою д≥¤льн≥стю в≥н зайн¤вс¤ не в≥дразу.  ал≥остро почав... з п≥дробки театральних квитк≥в. ƒал≥ Ч б≥льше. ¬иверткий ≥тал≥Їць умудривс¤ обдурити в≥домого ювел≥ра, сказавши йому, що знаЇ, де можна знайти незл≥ченний скарб. јле перед тим, ¤к показати, де перебувають скарби,  ал≥остро зажадав де¤к≥ матер≥альн≥ блага.
„и то люди тод≥ були вкрай дов≥рливими, чи то метр  ал≥остро мав неаби¤к≥ здатност≥ г≥пнотизера Ч однак ювел≥р виплатив йому кругленьку суму. —карб≥в у зазначеному ƒжузеппе м≥сц≥, природно, не ви¤вилос¤. ≤  ал≥остро довелос¤ ¤кийсь час ховатис¤ в≥д пол≥ц≥њ, найн¤тоњ вкрай незадоволеним ювел≥ром.

 ал≥остро й ф≥лософський кам≥нь
¬идно, ƒжузеппе таки д≥йсно волод≥в даром г≥пнозу, ≥накше ¤к по¤снити той факт, що Ђперша красун¤ на сел≥ї (тобто в –им≥) Ћоренца ‘ел≥ч≥ане погодилас¤ вийти за нього, без роду-племен≥ й нав≥ть без даху над головою, зам≥ж?
 оли  ал≥остро стукнуло 33, в≥н обзав≥вс¤ довгооч≥куваним титулом графа. ¬≥дтепер його величали графом ќлександром  ал≥остро.
ѕ≥зн≥ше, ¤к згодом стверджував сам граф, в≥н навчавс¤ маг≥њ й алх≥м≥њ в храмах —ходу. ≤ там йому зовс≥м випадково в≥дкрилас¤ таЇмниц¤ ел≥ксиру в≥чноњ молодост≥ й ф≥лософського каменю.  ал≥остро запевн¤в, що його дружин≥ вже за 80, а вигл¤даЇ вона так св≥жо й молодо завд¤ки коштовному з≥ллю.
—лава про маг≥чн≥ зд≥бност≥ графа долет≥ла й до вух корол¤ ‘ранц≥њ Ћюдовика XV, ¤кий вир≥шив перев≥рити, наск≥льки правдив≥ чутки.  ал≥остро був викликаний у палац, ≥ король передав йому великий алмаз ≥з не менш великою тр≥щиною, ¤кий граф негайно ж викликавс¤ Ђв≥дремонтуватиї.
Ќа Ђремонтн≥ роботиї треба було всього три дн≥. яким ж був подив Ћюдовика, коли в≥н одержав св≥й дорогоц≥нний кам≥нь без Їдиноњ подр¤пинки! ÷им граф дов≥в св≥й маг≥чний дар ≥ своњ знанн¤. ќднак не буваЇ добра без худа: ≥нкв≥зитори оголосили б≥дного  ал≥остро в стосунках з нечистою силою, а пот≥м ≥ самим ƒи¤волом.

ѕригоди ≥тал≥йц¤ в –ос≥њ
Ќа ¤кийсь час графов≥ довелос¤ покинути ‘ранц≥ю й поњхати в –ос≥ю. јле й тут йому не дуже щастило. —початку його прийн¤ли, ¤к годитьс¤.  атерина II ц≥лком в≥рила в його надприродн≥ здатност≥, тому зробила графов≥ досить теплий прийом. ≤ незрозум≥ло, чому через досить короткий час ставленн¤ ≥мператриц≥ до мага зм≥нилос¤ наст≥льки кардинально.
«а њњ наказом  ал≥остро разом ≥з дружиною чемно попросили вињхати ≥з крањни, а на п≥дмостках театру стали показувати спектакль про шарлатана, в образ≥ ¤кого не можна було не вп≥знати б≥дного графа.  ажуть,  атерина розлютилас¤ на  ал≥остро за те, що його дружина Ћоренца вступила в згубний звТ¤зок з ѕотьомк≥ним. јле ж останн≥й був у фаворитах в ≥мператриц≥...
√раф повернувс¤ на батьк≥вщину. јле жити в крањн≥, де вс≥м править ≤нкв≥зиц≥¤, особливо ¤кщо ти займаЇшс¤ алх≥м≥Їю й ус≥л¤кими маг≥чними досл≥дами, було не дуже затишно. “им б≥льше що  ал≥остро на кожному кутку кричав, що йому вже б≥льше 400 рок≥в, ≥ в≥н, мовл¤в, бачив, ¤к роз≥пнули ’риста.≤ чаша терп≥нн¤ ≥нкв≥зитор≥в переповнилас¤ Ч вони наказали заарештувати злощасного мага й засудили його до смерт≥. ѕот≥м св¤т≥ батьки трохи порадилис¤ й буквально за годину до пов≥шенн¤ скасували вирок, зам≥нивши його дов≥чним увТ¤зненн¤м.
¬т≥м, довго в увТ¤зненн≥ граф не просид≥в Ч в 1795 роц≥ в≥н помер при досить таЇмничих обставинах. ѕравда, кажуть, що т≥ло, знайдене в камер≥, належало ¤комусь бурлац≥, а сам  ал≥остро просто зник...ї

...можливо в≥н прињхав в —утк≥вц≥ погостювати у ‘алде¤ √рабь¤нка.

јле, ¤к би там не було з  ал≥остро, все ж не в≥н, а ун≥кальна церква-фортец¤ ѕокрови ѕресв¤тоњ Ѕогородиц≥ Ї головною перлиною маленького под≥льського села —утк≥вц≥.



Hosted by uCoz