¬ 2003 роц≥ Ѕахчисарай в≥дзначав св≥й 500 Ц л≥тн≥й юв≥лей. ’оча, де¤к≥ ≥сторики схильн≥ заперечувати цю оф≥ц≥йну дату. «алишаю њм право доведенн¤ ≥стини, а сам просто наведу де¤ку ≥нформац≥ю, що знайшов в ≤нтернет≥ про Ѕахчисарай.
Ќа територ≥њ, що займаЇ зараз Ѕахчисарай ≥снували чотири древн≥ поселенн¤ Ц  ирк-≈р, ≈ски-ёрт, —алачик й власне Ѕахчисарай. —елище ≈ски-ёрт в≥доме своњм великим мусульманським цвинтарем, залишки ¤кого залишились й понин≥, а  ирк-≈р був колись стародавньою фортецею на вершин≥ Ѕурунчак. ” п≥дн≥жж¤ саме Ѕурундука в долин≥ јшлама, хан ћенгл≥ ≤ √≥рей на початку XVI стол≥тт¤ й побудував св≥й новий ханський палац, що д≥став назву ƒевлет-—арай. «араз в≥н не збер≥гс¤, бо п≥сл¤ побудови вже Ѕахчисарайського палацу, в≥н втратив своЇ призначенн¤ й був роз≥браний на буд≥вельний матер≥ал.
ћангл≥ ≤ √≥рей будуЇ також мавзолей над могилою засновника ханського роду ’аджи √≥ре¤, мечеть та медресе «иджирли. Ќад входом до медресе був нат¤гнутий масивний ланцюг, ¤кий примушував вс≥х хто заходив до цього навчального закладу вклон¤тис¤ науц≥. —поруда медресе збереглась до наших дн≥в й ¤вл¤Їтьс¤ найстар≥шою спорудою Ѕахчисараю.
ѕравнук ћангл≥ ≤ Ц —ах≥б ≤ √≥рей, в≥дразу п≥сл¤ отриманн¤ ханського трону ( чи подушечки, не знаю ¤к там було у кримських татар), беретьс¤ за побудову нового ханського палацу. ÷ей палац в ≥сторичних хрон≥ках отримуЇ назву бахчисарайський палац, а назва Ѕахчисарай закр≥плюЇтьс¤ скоро й за вс≥Їю столицею  римського ханства, що швидко розростаючись поглинула, б≥льш древн≥ околиц≥ Ѕахчисараю.

—хема вз¤та на сайт≥: http://www.hansaray.iatp.org.ua/

—толиц¤ ханства процв≥тала. Ќа початку XVIII стол≥тт¤ це найкрупн≥ший кримський базар й рем≥сничий центр. Ќаселенн¤ Ѕахчисараю складало близько 7000 ос≥б. ј ще в м≥ст≥ перебувала велика к≥льк≥сть прибулих купц≥в. ¬ м≥ст≥ д≥¤ло три дес¤тки мечетей, грецька, в≥рменська й католицька церкви. ¬ м≥ст≥ д≥¤ло б≥льше п≥втори сотн≥ фонтан≥в.
јле найв≥дом≥ш≥ фонтани були на територ≥њ ханського палацу. ÷е так званий У«олотий фонтанФ ≥ У‘онтан сл≥зФ (до реч≥ мало в≥домо, що Уфонтан сл≥зФ описував у своњх творах не т≥льки ќ.ѕушк≥н, а ≥ ј.ћ≥цкевич).
—ам палац кожний новий володар  риму перебудовував на св≥й смак. ѕалац був перетворений на справжн≥й оазис, що потопав у виноградниках. ¬≥н був облаштований водог≥ном так, що на територ≥њ палацу були влаштован≥ струмочки ≥ фонтанчики, що наповнювали пов≥тр¤ вологою.

¬ 1736 роц≥ палац ≥ майже весь Ѕахчисарай був спалений фельдмаршалом ћ≥н≥хом, але —ел¤м ≤≤ √≥рей досить швидко в≥дновлюЇ њх. ѕалац продовжуЇ виконувати виконуЇ функц≥њ ханськоњ резиденц≥њ, аж поки весь  рим в 1783 роц≥ не переходить п≥д владу –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.
ѕ≥сл¤ приЇднанн¤  риму ханський палац належить пол≥цейському в≥домству, але в ньому селили коронованих ос≥б, що в≥дв≥дували  рим. ƒо прињзду  атерини ≤≤ в 1787 роц≥ палац було в≥дреставрований й нажаль пот≥м кожна нова реставрац≥¤ лишала все менше ориг≥нальних деталей ≥ ц≥лих споруд в≥д палацового комплексу. ѕ≥д час  римськоњ в≥йни 1854 Ц1855 рок≥в в палац≥ був влаштований в≥йськовий лазарет.
¬ 1917 роц≥ художник ”.Ѕоданинський добиваЇтьс¤ в≥д “имчасового ур¤ду  еренського р≥шенн¤ про наданн¤ Ѕахчисарайському палацу статусу музею. јле й надал≥ реставрац≥йн≥ роботи призводили до того, що палац все б≥льше втрачав св≥й ≥стинний ≥сторичний обл≥к. « часу коли останн≥й кримський хан його покинув, площа палацового комплексу зменшилась з 18 до 4 гектар≥в.
¬ 1991 роц≥ на баз≥ ханського палацу був створений Ѕахчисарайск≥й державний ≥сторико-культурний запов≥дник. « 1996 р. до нього на правах ф≥л≥й вход¤ть ћузей ≥стор≥њ та культури кримських татар ≥ ћузей археолог≥њ та "печерних" м≥ст. як в≥дд≥ленн¤, при «аповеднику працюють ще два музе¤: ’удожн≥й ≥ Ѕудинок-музей ≤смањла √аспринського.
ѕотр≥бно в≥дзначити, що в колишньому ханському палац≥ довол≥ багато в≥дв≥дувач≥в, а в самому Ѕахчисарањ поступово створюЇтьс¤ в≥дпов≥дна туристична ≥нфраструктура.
я ледь не купив у Ѕахчисарайському палац≥ таку червону турецьку шапочку ( здаЇтьс¤ вона називаЇтьс¤ феска), а зараз жалкую.

¬ ≤нтернет≥ дуже багато ≥нформац≥њ про Ѕахчисарай.
јле особливо, ¤ раджу в≥дв≥дати сайт:
http://www.hansaray.iatp.org.ua/

Ќа цьому сайт≥ ¤ знайшов, ще дуже ц≥каву ≥нформац≥ю про ханський р≥д, ¤ку передрав на свою стор≥нку:

"Ѕахчисарайський ѕалац - це, насамперед, родовий центр •ерањв: ханськоњ династ≥њ, що правила  римською державою з дн¤ њњ постанн¤. ƒо цього славного роду належали 48 хан≥в ≥ багато дес¤тк≥в принц≥в ≥ принцес ( що називалис¤ в  риму султанами й султан≥).




” рос≥йськомовн≥й (а за нею й в украњнськ≥й) л≥тератур≥ розповсюджена форма "•≥рей" (укр. "√≥рей"). ÷ей попул¤рний вар≥ант Ї викривленим ≥ноземними мовами. ¬ самому  риму ≥м''¤ ханського роду вимовл¤лос¤ ¤к "•ерай". —аме цю споконв≥чну форму вживав рос≥йський сходознавець ¬. —мирнов, що видав у 1887-1889 рр. кап≥тальну й донин≥ неперевершену працю з ≥стор≥њ  римського ханату. ” м≥жнародн≥й ≥сторичн≥й науц≥ використовуЇтьс¤ форма Giray (до реч≥, так ≥менують себе й нащадки ханського роду, що живуть нин≥).
—имволом ханського роду була тризуба тамга, що њњ карбували на монетах та вир≥зували на ханських печатках. «наченн¤ цього знака ще не з''¤соване - можна лише з упевнен≥стю вважати, що в≥н маЇ глибок≥ корен≥ в древн≥х традиц≥¤х тюркських народ≥в, серед ¤ких звичай використанн¤ власноњ тамги кожним великим родом мав велике розповсюдженн¤.
ѕершим кримським ханом був ’аджи •ерай, котрий у змаганн¤х з ординськими правител¤ми здобув незалежн≥сть своЇњ крањн≥ незалежн≥сть. ќднак правдивим засновником династ≥њ варто вважати радше його шостого сина ћеніл≥: в≥н упровадив дл¤ ханського роду династичне йменуванн¤, вперше приЇднавши батьк≥вське ≥м''¤ до свого власного ≥ вв≥йшовши в ≥стор≥ю ¤к ћеніл≥ I •ерай.
’анська посада була, за суттю, виборною. ƒл¤ обранн¤ хана бењ чотирьох найвельможн≥ших кримських род≥в збиралис¤ на курултай, де приймали р≥шенн¤ про кандидатуру. Ќовообраного хана п≥д≥ймали на б≥лому повст¤ному полотнищ≥, читали над ним мусульманськ≥ молитви, а пот≥м урочисто зводили на престол.  андидатури на ханську посаду могли висуватис¤ лише з числа нащадк≥в „ині≥з-хана, а конкретн≥ше - з роду •ерањв. —еред цих ос≥б, у свою чергу, теж ≥снувала усталена чергов≥сть: преферованими кандидатами на ханський чин вважалис¤ два молодших брати правл¤чого хана ≥ лише по них - ханськ≥ сини. « 1478 р., п≥сл¤ входженн¤  риму до ун≥њ з “уреччиною, результат вибору бењв почав затверджуватис¤ османським султаном. ѕоступово до султан≥в перейшло вир≥шальне слово в призначенн≥ кримського правител¤, й церемон≥¤ вибор≥в хана бе¤ми к 18 ст. перетворилас¤ на формальн≥сть, що символ≥чно п≥дтверджувала султанський указ.
’анському роду належали земл≥ по всьому  риму (ут≥м, ц≥ земл≥ були не вельми широкими - б≥льша частина кримських простор≥в знаходилас¤ в≥ власност≥ бењв), а також позам≥ськ≥ палаци й сади по р≥зних м≥сцевост¤х п≥вострова. ƒжерелом статк≥в ханського роду були (нар≥вн≥ з доходами в≥д земель ≥ податками) ф≥нансов≥ надходженн¤ з ≤станбула й багат≥ дарунки з сус≥дн≥х крањн, митн≥ збори в портах ≥ частка в≥йськових трофењв кримського в≥йська, доходи в≥д карбуванн¤ монети. ƒе¤к≥ хани за власний рахунок будували дл¤ п≥дданих мечети, фонтани, навчальн≥ заклади. ¬т≥м, кримських хан≥в не можна було назвати надзвичайно багатими правител¤ми - придворне житт¤ було заможне, але не розк≥шне (на в≥дм≥ну в≥д, наприклад, турецького двору).
Ѕ≥льш≥сть член≥в ханського роду мешкала не на батьк≥вщин≥, а в ќсманськ≥й ≥мпер≥њ - у маЇтках, вид≥лених ханськоњ династ≥њ османськими правител¤ми. ÷≥ земл≥ здеб≥льша розташовувалис¤ на теренах нин≥шньоњ Ѕолгар≥њ. Ѕагато представник≥в ханського роду мали мешканн¤ в маЇтках поблизу м≥ста янболу (нин≥ - ямбол). ≤ншим м≥сцем проживанн¤ член≥в роду •ерањв був грецький остр≥в –одос, що був одночасно й м≥сцем засланн¤ неугодних султану хан≥в.
ѕочинаючи з —ахиба I •ера¤, в житт≥ кожного кримського правител¤ був день, коли в≥н урочисто входив у браму ’анського ѕалацу й вс≥дав тут на кримському престол≥. (¬ин¤тком були лише двоЇ хан≥в 18 стол≥тт¤ - —аадет III •ерай та ƒевлет III •ерай, що з р≥зних обставин втратили ханський титул ще до того, ¤к прибули з≥ —тамбула до Ѕахчисара¤). ѕалац мав статус не приватноњ, а родовоњ власност≥. ’ан займав резиденц≥ю т≥льки впродовж терм≥ну свого правл≥нн¤.  оли ж виходив султанський указ про його в≥дставку, колишн≥й правитель збирав своЇ майно, забирав родину й слуг та вирушав до свого власного маЇтку кудись у Ѕолгар≥ю чи на –одос. Ќа зм≥ну йому до Ѕахчисара¤ прињжджав новий хан, що й розм≥щавс¤ в ѕалац≥, розселюючи по спуст≥лих к≥мнатах свою родину та власний почет.
’анський р≥д Ї багатим на видатн≥ особистост≥. —еред кримських хан≥в та њхн≥х родич≥в були в≥дважн≥ воњни й велик≥ реформатори, мудр≥ богослови й витончен≥ поети, ≥сторики, дерв≥ш≥, повстанц≥, ≥нод≥ нав≥ть торг≥вц≥. ѕредставники роду •ерањв були в велик≥й шан≥ не лише на  рим≥, але й за межами крањни - адже р≥д „ині≥з-хана був давн≥шим та шл¤хетн≥шим в≥д багатьох ≥нших династ≥й —ходу - в тому числ≥ й в≥д



турецькоњ династ≥њ ќсман≥в. ѕо “уреччин≥ стол≥тт¤ми ходили леіенди про таЇмний догов≥р хан≥в ≥ султан≥в: нибито ¤кби династ≥¤ ќсман≥в раптом перервалас¤, то на турецький престол мали вс≥сти •ерањ.
ѕ≥сл¤ втрати  римським ханатом незалежност≥ члени ханського роду, що перебували на  рим≥, вињхали в “уреччину, зв≥дки наступними стол≥тт¤ми перебралис¤ до ≥нших крањн. Ќин≥шн≥м спадкоЇмцем кримського престолу Ї ƒжезар •ерай, що мешкаЇ в Ћондон≥ й у 1995 р. в≥дв≥дав родову св¤тиню своњх предк≥в.