ѕерша згадка по Ѕ≥локриницю в≥дноситьс¤ до 1438 року. “од≥ ц≥ земл≥ належали до волод≥нь  ременецького замку.
Ќа початку XVI ст. король —иг≥змнд ≤ даруЇ Ѕ≥локриницю вихрещеному татарину —еменов≥  ≥лдишу. …ого нащадки вже йменувались шл¤хтичами Ѕ≥локриницькими. ™ арх≥вна письмова згадка в≥д 1545 року про власника селища Ѕогдана Ѕ≥локриницького.

¬же ж другоњ половини XVI стол≥тт¤ Ѕ≥локриниц¤ переходить до кн¤з≥в «баразьких, ¤к≥ звод¤ть тут мурований замок. ’оча замок ≥ вважавс¤ досить сильно укр≥пленим, його в 1603 роц≥ здобувають татари. „ерез три роки замок в≥дбудовуЇтьс¤. ¬ 1617 роц≥ в замку влаштовуЇтьс¤ прийом королевичу ¬олодиславу.
¬ 1631 роц≥, коли обриваЇтьс¤ чолов≥ча г≥лка роду «баразьких, Ѕ≥локриниц¤ переходить до ¬ишневецьких.

ќстанню представницю цього славного украњнського роду ”ршулю-‘ранцишку ¬ишневецьку в 1725 роц≥ в≥д п≥д в≥нець з ћ≥халом- азимиром –адз≥в≥лом гетьман ≤ван ћазепа. ¬ес≥лл¤ це також в≥дбувалось в Ѕ≥локриниц≥.
Ќовий власник не надто переймавс¤ своњм нерухомим приданим ≥ замок в Ѕ≥локриниц≥ приходить в запуст≥нн¤. ¬ 1806 роц≥ –адз≥в≥ли продають Ѕ≥локриницю з околиц¤ми шл¤хтичу  олонна-„основському. ¬≥н спробував реставрувати замок, але пожежа пустила по в≥тру вс≥ його труди. ƒек≥лька дес¤тил≥ть замок сто¤в пусткою. Ћише в середин≥ ’≤’ стол≥тт¤ ќлександр (за ≥ншими джерелами ёзеф) „основський зводить на замкових руњнах новий палац в англо-готичному стил≥.

–еставрац≥¤ коштувала немалих сум „основському, в≥н влазить в борги. ј тут ще й антицарське польське повстанн¤ 1863 року, в ¤кому цей амб≥тний пол¤к прийн¤в безпосередню участь. ¬ результат≥ його майно та волод≥нн¤ конф≥сковуютьс¤ царським ур¤дом ≥ виставл¤ютьс¤ на продаж.

¬ 1866 роц≥ садибу й прилегл≥ земл≥, близько 4500 дес¤тин, купуЇ на аукц≥он≥ граф ќлександр ¬орон≥н.
Ћюдина ц¤ досить ц≥кава. –одом з  урськоњ губерн≥њ. …ого батьки були кр≥посними. ѕодружившись з сином свого пом≥щика, в≥н разом з ним поступаЇ до  ињвського ун≥верситету —в.¬олодимира. Ѕудучи надзвичайним трудогол≥ком в≥н дослуживс¤ до чину тайного радника при  ињвському генерал-губернаторов≥. «г≥дно Ђ“абел¤ про рангиї –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ цей чин ≤≤≤ класу (всього було XIV клас≥в) в≥дпов≥дав в≥йськовому званню генерал-лейтенанта, або в≥йсково-морськогу в≥це-ам≥рала. ќтримуЇ ¬орон≥н також двор¤нський титул.
 упивши маЇток в Ѕ≥локриниц≥, ќлександр ¬орон≥н вир≥шуЇ влаштувати тут зразкове господарство. ¬се йому облаштувати не вдалось, але в≥н суттЇво пол≥пшуЇ, так би мовити, економ≥чну ситуац≥ю в своњх маЇтностей. √раф помираЇ в 1890 й зг≥дно свого запов≥ту був похований неподал≥к Ѕ≥локриницького маЇтку.

ѕо запов≥ту ¬орон≥н переказуЇ маЇток та 180 тис. карбованц≥в казн≥, але за умови в≥дкритт¤ в палац≥ с≥льськогосподарського навчального закладу дл¤ сел¤нських д≥тей.
¬ 1892 роц≥ в палац≥ графа в≥дкриваЇтьс¤ Ѕ≥локриницька трир≥чна р≥льнича школа.
ƒуже швидко при школ≥ починають д≥¤ти стол¤рн≥ та ковальськ≥ майстерн≥, були побудован≥ цегельн¤ та вапн¤рка, стаЇ до ладу також виробництво черепиц≥. “рохи п≥зн≥ше почала д≥¤ти метеоролог≥чна станц≥¤.
« 1910 року при школ≥ почали проводи с≥льськогосподарськ≥ виставки. ѕричому за участь в цих виставках сел¤нам нав≥ть виплачувались певн≥ суми, а за кращу представлену с≥льськогосподарську, садову чи тваринницьку продукц≥њ кр≥м диплом≥в вручались ще й грошов≥ призи.

ѕ≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни школа була евакуйована п≥д ∆итомир.
ѕ≥сл¤ рад¤нсько-польськоњ в≥йни, коли земл≥ зах≥дн≥ше «бруча в≥д≥йшли до ѕольщ≥. ¬ Ѕ≥локриниц≥ були в≥дкрит≥ агроном≥чна та л≥сова школа, що були п≥дрозд≥лами  ременецького л≥цею. «а рад¤нськоњ влади, на щаст¤, тут д≥¤в л≥сотехн≥чний техн≥кум, що дозволило п≥дтримувати в б≥льш-менш задов≥льному стан≥ старовинний Ѕ≥локриницький палац.

«араз в палац≥ „основських-¬орон≥на розм≥щений  ременецький державний л≥сотехн≥чний коледж. –азом з парком, гуртожитками та господарськими спорудами територ≥¤ коледжу займаЇ близько 32 гектар≥в ≥ потр≥бно в≥дзначити, що п≥дтримуЇтьс¤ ц¤ територ≥¤ ¤кщо й не в зразковому стан≥, то принаймн≥ в б≥льш-менш призентабельому вигл¤д≥. —поруда палацу по крайн≥й м≥р≥, вигл¤даЇ дуже пристойно.
’оча, коли прогулюЇшс¤ по територ≥њ коледжу розум≥Їш, що кошт≥в на все ¤вно не вистачаЇ. Ќаприклад, в≥дкритий басейн, що був колись за палацам (напевно викопаний на м≥сц≥ колишнього замкового рову) так ≥ стоњть пустий.

≤нтерТЇр палацу хоч ≥ втратив св≥й вигл¤д, ¤кий мав 150 рок≥в тому, але все ж, завд¤ки прац≥вникам ≥ учн¤м коледжу маЇ певний графський шарм.

¬ прим≥щенн≥ палацу влаштований невеличкий музей, де можна д≥знатись про ≥стор≥ю Ѕ≥локриниц≥, палацу ≥ звичайно ж самого коледжу. « цим навчальним закладом повТ¤зан≥ дол≥ багатьох в≥домих людей. ѕереважна б≥льш≥сть з них це заслужен≥ й авторитетн≥ прац≥вники с≥льського та л≥сового господарства, але Ї люди, ¤к≥ прим≥нили своњ зд≥бност≥ в ≥нших галуз¤х. ÷е, наприклад академ≥к ≤гор ёхновський, або арх≥Їпископом јвстрал≥њ та Ќовоњ «еланд≥њ. ¬олодимир ƒ≥довий.

≤ останнЇ. як потрапити до палацу в Ѕ≥локриниц≥?
 оли вТњдете до села з боку  ременц¤, в самому початку Ѕ≥локриниц≥, повертаЇте з траси вл≥во на вказ≥вник ЂЋ≥сотехн≥чний техн≥кумї. ѕроњхавши метр≥в пТ¤тсот побачите красиву неготичну браму, а за нею ≥ сам палац.