÷¤ фотка вз¤та на сайт≥ http://www.mycastles.narod.ru/
Ўукаючи ≥нформац≥ю про „ерн≥вц≥ в ≥нет≥, ¤ натрапив на цей ц≥кавмй сайт
http://www.dizzyweb.cv.ua/ukr1251/index.html
… вир≥шив, просто передрати з нього хронолог≥чну ≥стор≥ю м≥ста, правда трохи скоротивши њњ:

35 - 12 тис. рок≥в тому
- сто¤нки п≥зньопалеол≥тичноњ доби в —адгор≥ та –ош≥
IV - III тис¤чол≥тт¤ до н.е.
- поселенн¤ м≥дно-кам'¤ноњ доби (трип≥льська культура) на –огатц≥, —адгор≥, ÷ецин≥...
II тис¤чол≥тт¤ до н.е.
- поселенн¤ та кургани бронзового в≥ку на –ош≥
I тис¤чол≥тт¤ до н.е.
- пам'¤тки ранньозал≥зного в≥ку на –ош≥ та Ќов≥й ∆учц≥
I - V ст. н.е.
- поселенн¤ культури карпатських курган≥в та черн¤х≥вськоњ на територ≥њ м≥ста
друга пол. V - по VII ст.
- поселенн¤ слов'¤нськоњ культури празького типу
VIII - X ст.
- поселенн¤ та городища слов'¤нськоњ культури типу Ћуки –айковецькоњ
992 р.
- ≥мов≥рна дата входженн¤ краю до складу  ињвськоњ –ус≥
XI ст.
- край перебуваЇ у склад≥ “еребовльського кн¤з≥вства
середина XII ст.
- об''Їднанн¤ ѕрикарпатських земель ≥ створенн¤ √алицького кн¤з≥вства
XII ст.
- на л≥вому берез≥ р.ѕрут на сухопутному торговому шл¤ху з √алича до м≥ст Ќижнього ѕодунав'¤ засновано м≥сто - попередник „ерн≥вц≥в
1259 р.
- ≥мов≥рна дата спаленн¤ укр≥плень стародавнього м≥ста на вимогу татарського воЇначальника Ѕурунда¤, жител≥ м≥ста переход¤ть на правий берег р.ѕрут
1349 р.
- край ув≥йшов до складу ”горського корол≥вства




1359 р.
- край перейшов до складу ћолдавського кн¤з≥вства
1392 р., 30 березн¤
- перша згадка назви "Ѕуковина" в грамот≥ молдавського господар¤ –омана I
к≥нець XIV ст.
- згадка про м≥сто „ерн у "—писке русских городов дальних и ближних"
1404 р.
- грамота ≥з згадкою про фортецю на гор≥ ÷ецина
1408 р., 8 жовтн¤
- перша документальна згадка про „ерн≥вц≥ у грамот≥ воЇводи ќлександра про торгов≥ прив≥лењ льв≥вських купц≥в
XV ст., 80-≥ роки
- „ерн≥вц≥ стали центром „ерн≥вецького пов≥ту ≥ отримали статус м≥ста
1509 р.
- напад на ћолдавське кн¤з≥вство в≥йська крак≥вського воЇводи ћиколи  аменецького.
1538 р.
- м.„ерн≥вц≥ спалено воњнами польського в≥йська
1558 р.
- ћолдавське кн¤з≥вство, а сп≥льно з ним Ѕуковина ≥ „ерн≥вц≥ - потрапили п≥д зверхн≥сть ќсманськоњ ≥мпер≥њ
1599 р., 8 лютого
- грамота ≥з згадкою про м≥ську раду, складену з пиргар≥в, ¤ку очолював виборний в≥йт (шолтуз). ѕерше зображенн¤ печатки м≥ста.
1607 р.
- споруджено ћиколањвську церкву
1621 р.
- м.„ерн≥вц≥ ≥ край пограбовано татарськими загонами  антим≥р-бе¤
1646 р.
- татарськ≥ загони вчинили у м≥ст≥ погром
1685 - 1699 р.р.
- у „ерн≥вц¤х стоњть польський гарн≥зон, залишений яном —обЇським, польським королем. „ерн≥вецький в≥йт - јрсен≥й  ≥цмань
1709 - 1714 р.р.
- у м≥ст≥ та околиц¤х хоз¤йнують загони швед≥в та польських конфедерат≥в
1727 р.
- перша документальна згадка про кагал (Їврейську громаду) у „ерн≥вц¤х
1739 р.
- через „ерн≥вецький пов≥т пройшло в≥йсько рос≥йського фельдмаршала ћ≥н≥ха
1770 р.
- у ход≥ рос≥йсько-турецькоњ в≥йни 1768 - 1774 р.р. в ћолдавському кн¤з≥вств≥ ≥ на Ѕуковин≥ встановлено рос≥йське управл≥нн¤. Ќа п≥вн≥ч в≥д „ерн≥вц≥в за наказом графа ¬оронцова √артенбергом фон —адагурск≥ засновано монетарню
1774 р., 8 серпн¤
- наказ корол¤ јвстр≥њ …осифа ≤≤ про окупац≥ю австр≥йськими в≥йськами Ѕуковини
1775 р., 7 травн¤
- австро-турецька конвенц≥¤ про приЇднанн¤ Ѕуковини до јвстр≥њ
1777 р.
- в м.„ерн≥вц≥ споруджено церкву св.“р≥йц≥ (сучасний спортмайданчик педучилища)
1777 р., 12 жовтн¤
- прис¤га м≥сцевих жител≥в на в≥рн≥сть √абсбургам
1778 р., кв≥тень
- крайову адм≥н≥страц≥ю очолив генерал  арл фон ≈нценберг
1779 р.
- „ерн≥вц≥ визначен≥ адм≥н≥стративним центром Ѕуковини
1779 р.
- перепис населенн¤ м≥ста
1780 р.
- споруджено перший кам'¤ний будинок у м.„ерн≥вц¤х - "генеральський д≥м"
1782 р.
- споруджено другий кам'¤ний будинок у м.„ерн≥вц≥ - "будинок полковника" (сучасний л¤льковий театр)
1782 р., 10 лютого
- Їпископську резиденц≥ю з –ад≥вц≥в перенесено до „ерн≥вц≥в
1783 р.
- збудовано церкву ”сп≥нн¤ Ѕогородиц≥
1783 р.
- буковинську д≥Їцез≥ю п≥дпор¤дковано митрополиту у  арлов≥цах




1786 р., 7 травн¤
- проведено вибори до „ерн≥вецького маі≥страту
1786 р.
- започатковано в „ерн≥вц¤х щор≥чн≥ двотижнев≥ ѕетр≥вськ≥ ¤рмарки
1786 р., 6 серпн¤
- розпор¤дженн¤ …осифа ≤≤ про прилученн¤ Ѕуковини до √аличини
1787 р.
- закладено костьол —в¤того ’реста
1788 р.
- у „ерн≥вц¤х в≥дкрито першу кав'¤рню
1788р.
- зв≥льнено власник≥в кам'¤них будинк≥в в≥д сплати державного податку на 30 рок≥в та в≥д м≥ського поземельного податку на 10 рок≥в - з метою заохоченн¤ буд≥вництва кам'¤них буд≥вель
1797 р.
- утворено Ївангельську громаду у „ерн≥вц¤х
1799 р.
- у „ерн≥вц¤х д≥Ї друкарн¤
1800 р.
- „ерн≥вецька м≥ська управа видала циркул¤р про облаву на вовк≥в у район≥ сучасних вулиць  ињвськоњ та Ћес≥ ”крањнки
1814 р., 29 липн¤
- осв¤чено костьол —в.’реста
1819 р.
- в≥дкрито нову м≥ську в'¤зницю на ƒров'¤н≥й площ≥ (сучасна —оборна площа)
1820 р.
- розпочато буд≥вництво греко-католицькоњ церкви —вв.ѕетра ≥ ѕавла на вул. –уськ≥й
1823 р., 6 жовтн¤
- зустр≥ч у „ерн≥вц¤х австр≥йського ц≥сар¤ ‘ранца ≤≤ та рос≥йського цар¤ ќлександра ≤
1830 р.
- закладено Ќародний сад
1847 р., 24-25 травн¤
- виступ у „ерн≥вц¤х ‘еренца Ћ≥ста
1848 р., травень
- м≥щанами складено пам'¤тну записку ц≥сарю з висуненн¤м вимог нац≥ональноњ поваги (р≥вност≥), самост≥йного ландтаіу (сейму), автономного управл≥нн¤, врегулюванн¤ сел¤нського питанн¤, рел≥г≥йноњ р≥вност≥, зниженн¤ ц≥ни на с≥ль ≥ т.п.
1849 р., 30 вересн¤
- осв¤чено лютеранську кирху
1850 р.
- у „ерн≥вц¤х в≥дкрито “оргово-промислову палату та поштамт
1851 р.
- допущено навчанн¤ украњнськоњ мови в черн≥вецьких школах
1852 р.
- в≥дкрито  райову б≥бл≥отеку
1855 р.
- в≥дкрито телеграф
1859 р.
- засновано у „ерн≥вц¤х броварню, в≥дому згодом ¤к акц≥йне товариство "ѕерша буковинська броварн¤". ¬ 1910 р. було вироблено 100 тис. іектол≥тр≥в пива
1861 р., 26 березн¤
- проголошенн¤ Ѕуковини автономним краЇм (герцоіством) з центром у „ерн≥вц¤х
1862 р., 5 лютого
- осв¤чено церкву —в.ѕараскеви
1864 р., 29 лютого
- в церкв≥ —в.ѕараскеви в≥дправлено панахиду в пам'¤ть “.Ўевченка
1864 р., 4 липн¤
- осв¤чено кафедральний собор —в.ƒуха

1864 р.
- розпочато буд≥вництво митрополичоњ резиденц≥њ (автор - арх≥тектор ….√лавка)
1865 р.
- засновано  райовий музей у „ерн≥вц¤х (тимчасово припинив д≥¤льн≥сть у 1877 р.)
1866 р.
- в≥дкрито рух Ћьв≥всько-„ерн≥вецькою зал≥зницею
1867 р.
- засновано і≥мнастичне товариство у „ерн≥вц¤х ("Allgemеiner Turnverein in Czernowitz")
1869 р.
- розпочато буд≥вництво храму —вв.јпостол≥в ѕетра ≥ ѕавла
1873 р.
- розпочато спорудженн¤ ≥зраел≥тського “емпл¤ (хоральноњ синагоги, зак≥нчено у 1877 р.)

1875 р., 4 жовтн¤
- урочисте в≥дкритт¤ ун≥верситету
1875 р.
-урочисте в≥дкритт¤ пам'¤тника на честь 100-р≥чч¤ приЇднанн¤ Ѕуковини до јвстр≥њ
1875 р., 9 жовтн¤
- осв¤чено церкву —вв. јпостол≥в ѕетра ≥ ѕавла
1877 р.
- закладено Ѕотан≥чний сад ун≥верситету
1877 р., 10 грудн¤
- урочисто в≥дкрито прим≥щенн¤ ћузичного товариства (сучасна ф≥лармон≥¤).
1880 р., 15 вересн¤
- в≥зит до „ерн≥вц≥в ≥мператора јвстро-”горщини ‘ранца-…осифа ≤
1882 р.
- завершено спорудженн¤ митрополичоњ резиденц≥њ в „ерн≥вц¤х, ¤ку оздоблювали художники  .≤обст,  .—вобода, ™.ћаксимович
1884 р.
- в≥дкрито зал≥зничну л≥н≥ю „ерн≥вц≥ - Ќовоселиц¤
1885 р.
- в≥дбувс¤ при „ерн≥вецькому ун≥верситет≥ ”крањнський студентський з'њзд, у ¤кому вз¤ли участь студенти  ињвського, Ћьв≥вського,  рак≥вського та ¬≥денського ун≥верситет≥в
1885 р., 1 с≥чн¤
- видано перше число двотижневика "Ѕуковина" п≥д редакц≥Їю ё.‘едьковича
1887 р.
- засновано музей ремесл у „ерн≥вц¤х (розташований по вул. ј.ћ≥цкевича)
1891 р.
- на площ≥ ‘ерд≥нанда споруджуЇтьс¤ м≥с≥онерами “овариства ≤суса костьол —ерц¤ ≤суса та кл¤штор (завершено у 1894 р.)
1893 р., 14 травн¤
- п≥сл¤ тривалоњ перерви в≥дновлено д≥¤льн≥сть  райового музею
1896 р., 5 лютого
- на вулиц¤х встановлено електричн≥ л≥хтар≥
1896 р., лютий
- пущено в д≥ю першу м≥ську електростанц≥ю
1897 р., 17 липн¤
- у „ерн≥вц¤х в≥дкрито рух трамвањв
1897 р., 17 жовтн¤
- урочисте в≥дкритт¤ в Ќародному саду пам'¤тника  .“омащуку - першому ректоров≥ ун≥верситету
1900 р.
- м≥сто в≥дв≥дав Їпископ —тан≥славський јндрей Ўептицький
1901 р.
- в≥зит Ћес≥ ”крањнки до „ерн≥вц≥в.




1901 р.
- засновано цукроварню, в≥дому у 20-≥ роки ¤к акц≥онерне товариство "∆учка"
1903 р.
- повторний в≥зит Ћес≥ ”крањнки до „ерн≥вц≥в
1903 р.
- м≥сто в≥дв≥дав ћ.Ћисенко
1903 р.
- створено музей митропол≥њ Ѕуковини
1903 р.
- створено перший у м≥ст≥ футбольний клуб "Deutschen Fussballen Klub"
1904-1905 рр.
-«ведено прим≥щенн¤ нового м≥ського театру