‘ото —ерг≥¤  лименка

¬ VIII Ц IX стол≥тт≥ в урочищ≥ д≥¤в крупний рем≥сничий центр, тут ви¤влен≥ залишки близько 20 гончарних печей. ¬они розташован≥ на п≥вн≥чно-зах≥дному та п≥вденно-сх≥дних кра¤х пагорбу що розташований вздовж мор¤.

ѕеч≥, а точн≥ше те що в≥д них залишилось пом≥тн≥ завд¤ки залежам перепаленоњ глини та завалам керам≥чних уламк≥в. ¬ де¤ких м≥сц¤х пласти тих завал≥ дос¤гають метровоњ товщини.

ћ≥сцев≥ гончар≥ виготовл¤ли масивн≥ амфори та ≥нший посуд, ¤кий знаход¤ть зараз не т≥льки в  риму, а й в п≥вн≥чному ѕричорномор`њ та ѕриазов`њ.

 р≥м гончарного центру в урочищ≥ „обан- уле, на мис≥ јг≥ра збереглис¤ залишки середньов≥чноњ фортец≥≥.

” вс≥х дов≥дниках ц¤ фортец¤ називаЇтьс¤ просто ЂЅашта „обан- улеї.  олись це був сильний замок площею близько 0, 68 га (приблизно 210 х 50 метр≥в), а до наших час≥в збереглис¤ лише башта-донжон та нап≥взруйнована кр≥посна ст≥на довжиною 230 метр≥в. Ќа стиках куртин ви¤влен≥ фундаменти ще двох башт д≥аметром близько 5 метр≥в.

ѕро час побудови достов≥рних в≥домостей немаЇ. ћожливо починали його буд≥вництво ще в≥зант≥йц≥ (поруч ви¤влен≥ залишки грецького храму XIV Ц XV стол≥ть), а можливо заклали його генуезц≥, коли отримали контроль за торг≥влею в „орноморському басейн≥.
¬≥домо достеменно, що в XV стол≥тт¤  апс≥хор та м≥сцева фортец¤ контролювалась генуезьким консулом з —удака (—олдањ). јле вже в трет≥й чверт≥ того стол≥тт¤ побережж¤ в≥д јлушти до —удака стали контролювати Ђм≥сцев≥ феодалиї ≥тал≥йц≥ за походженн¤м брати “еодоро, јндреотто та ƒ≥метр≥о д≥ √уаско.
ѕро цих хлопц≥в написано дуже багато. ¬ арх≥вах банку —в.√еорг≥¤, до ¤кого в друг≥й половин≥ XV ст. перейшов контроль за чорноморським колон≥¤ми √енуњ, збереглис¤ документи, ¤к≥ осв≥тлюють д≥¤льн≥сть цих братчик≥в у  риму.
¬≥домо, що д≥ √уаско самов≥льно захопили частину кримського узбережж¤ й в≥дмовл¤лись п≥дкор¤тись солдайському консулу, до юрисдикц≥њ ¤кого в≥дносилась ц¤ м≥сцев≥сть. ¬они встановлювали своњ мита ≥ податки та чинили власне судочинство, причому не завжди справедливе. Ќе нехтували вони також контрабандою та звичайним розбоЇм. –езиденц≥¤ д≥ √уаско була в „убан- уле й з цього укр≥пленн¤ чхати вони хот≥ли на гр≥зн≥ окрики з —удака. ¬тручанн¤ правител¤ генуезьких колон≥й в  риму з  афи в цей конфл≥кт було нев≥льовано щедрим п≥дкупом останнього. —уперечки тривали дек≥лька рок≥в, а край ним поклали вл≥тку 1475 року турки-османи, захопивши вс≥ кримськ≥ фортец≥, в тому числ≥ —удак та „обан- уле.

 ому ц≥кава ≥стор≥¤ конфл≥кту д≥ √уаско з консулом —олдањ ’ристофора д≥ Ќегро раджу зайти сюди:
http://www.morskoe.com/guasco.shtml

ѕ≥сл¤ турецького завоюванн¤ фортец¤ припин¤Ї своЇ ≥снуванн¤ й поступово руйнуЇтьс¤.  оли  рим став власн≥стю –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ  апсихорська долина перейшла у власн≥сть правителю канцел¤р≥њ √.ѕотьомк≥на ¬≥ктору —еменовичу ѕопову. …ому до фортец≥ було д≥ла мало й башта „обан- уле поступово стаЇ просто ц≥кавим м≥сцевим екзотом. Ќим вона залишаЇтьс¤ ≥ в наш час. Ќещодавно в башт≥ були проведен≥ роботи по њњ консервац≥њ та укр≥пленню. –еставратори розчистили також њњ з середини.

«араз башта „обан- уле маЇ 8-9 метр≥в висоти, ст≥ни в основ≥ дос¤гають 3-метровоњ товщини. ¬х≥д в башту розм≥щений п≥вденно-зах≥дного боку. ¬середин≥ башти збер≥гс¤ кам≥н, басейн дл¤ води та амбразури. «береглис¤ й фрагменти фортечних ст≥н товщиною 1,1 Ц 1,2 метр≥в. ¬ де¤ких м≥сц¤х ст≥на дос¤гаЇ 2,5 метр≥в.

ќсь здаЇтьс¤ ≥ все. ’оча н≥! ” п≥дн≥жж¤ пагорба, на ¤кому стоњть „обан- уле, можна огл¤нути також руњни винного п≥двалу.