В селі Яблуниця, я побував в перших числах січня 2004 року. Ми з Вітою, після зустрічі Нового року в Києві, вирішили проїхатись по Хмельницькій області, а потім мали завітати в Закарпаття, де якраз перебував мій друг Федикович Міша. Ну а так як, шлях наш мав пролягати через Карпати, то не взяти з собою лижі, ми просто не могли.
Якщо Ви колись стояли на гірських лижах, то серце Ваше почне битися частіше, коли Ви потрапите в Яблуницю. Прямо в селі на трасі можна залишити машину й вибрати собі спуск до вподоби. По обидва боки дороги, яка звивається в глибокій улоговині прокладені гірськолижні траси.

В селі освоєні три гори:
“Микулинка” з трьома бугельними витягами 500, 850 і 900 метрів;
“Діл” з бугелем 900 метрів;
“Коза” з бугелем 500 метрів.

Схема взята на сайті http://www.ski.lviv.ua/yablunytsia/

Ми катались на горі “Діл”. Цю гору називають ще “Чешка”, бо на ній працює бугель, ще чехословацького виробництва. Перепад висот на ній 280 метрів. Траси прокладені по обидва боки від витягу. Можна було знайти й бугри й цілину. Правда на площадці біля верхнього колеса бугеля сніг був сильно “почесаний”. Ще поряд зі спусками, були ділянки городів чи сінокосів, огороджені сосновим парканом. Якщо сильно розганятися, то можна було й в копицю сіна влетіти. Один підйом коштував 2,50 гривні. Хоча лижників в Яблучницю прибуває завжди багато, черги на підйомник не було. Через великий вибір трас всі рівномірно розподіляються на навколишніх схилах. Біля входу на бугель гори “Діл”, стояла колиба з помірними цінами й простим, але смачним меню.



Коло місточка через невеличку річечку розташований місцевий базарчик, на якому можна було придбати стандартний набір карпатських сувенірів та гриби в різному вигляді (сушені, мариновані, консервовані).

Та інформація про Яблучницю, яку я знайшов, вся стосувалась гірськолижного відпочинку в цій місцевості. Але вдалося також з`ясувати, що Яблуниця славилась своїми майстрами дерев`яного будівництва. В селі й зараз багато будинків з дерева. Є дерев`яна православна церква та католицька каплиця бл. Зігмунда Гораздовського. Нажаль не вдалося їх сфотографувати.
За яблуницьким перевалом в Рахівському районі Закарпатської області в селі Лазищина-Плитоватий стоїть зараз Церква Преображення Господнього. За однією версією церкву цю збудовано у 1780 р. в селі Яблуниця, а взимку 1871 р. її розібрали і перевезли на санях в Плитоватий. Більш вірогідним є датування церкви 1872 роком згідно з написом на одвірку. Але це може бути й дата її монтажу на новому місці. Ця церква, це типовий взірець закарпатських хрещатих гуцульських церков. П''ять зрубів церкви утворені перетином двох прямокутників, що в плані мають майже рівнораменний хрест. Чотири рамена вкриті двосхилими дахами. Центральний зруб переходить у восьмистінний барабан, вкритий стрімким восьмисхилим шатром.