ћ≥сто, по к≥лькост≥ арх≥тектурних памТ¤ток, займаЇ друге м≥сце в област≥ п≥сл¤ Ћьвова, хоча маЇ населенн¤ близько 12 тис¤ч жител≥в. ѕричому розташован≥ ц≥ памТ¤тки дуже компактно. якщо ¬и прињдете в ∆овкву, то зможете за пару годин вс≥ њх огл¤нути.
Ќа м≥сц≥ ∆овкви, ще за час≥в  ињвськоњ –ус≥ було село, що мало назву ¬инники. ѕерша згадка про нього датуЇтьс¤ 1242 роком (за ≥ншими даними 1368 р≥к).
ƒо к≥нц¤ XVI стол≥тт¤, ¬инники залишались звичайним галицьким селом. јле в 1594 роц≥, великий коронний гетьман —тан≥слав ∆олкевський (1547-1620), власник цих земель, ¤кого просто Уд≥сталиФ част≥ татарськ≥ наб≥ги, вир≥шуЇ побудувати тут У≥деальнеФ м≥сто-фортецю. ÷е м≥сто мало стати над≥йним захисним пунктом його волод≥нь. —адок Ѕаронч писав: У... дл¤ безпеки своњх п≥дданих гетьман постановив певне м≥сце уфортиф≥кувати, щоб вс≥ могли схоронитись у часи тривог. —ело ¬инники найкраще п≥дходило дл¤ його задум≥в. —аме тут —тан≥слав ∆олкевський розпочав будувати над озером оборонний замок...Ф
—тан≥слав ∆олкевський був добрий во¤ка. ¬≥н чесно й пл≥дно служив польськ≥й корон≥. “ому не дивно, що в 1603 роц≥, п≥сл¤ перемоги ∆олкевського над шведами п≥д –евелем, король польський «иімунд ≤≤≤, надаЇ м≥сту магдебурзьке право й затверджуЇтьс¤ назву м≥ста Ц ∆овква.

¬ 1606 роц≥ було зак≥нчено буд≥вництво замку.
јвтором проекту забудови ∆овкви найв≥рог≥дн≥ше був льв≥вський майстер ≥тал≥йського походженн¤ ѕавло ўасливий. ¬ основу проекту були покладен≥ ≥дењ ≥тал≥йського арх≥тектора Ѕ.ћорандо. ÷е ≥дењ буд≥вництва так званого У≥деальногоФ м≥ста, де застосоване пр¤мокутне розташуванн¤ вулиць ≥ однотипна забудова двоповерховими камТ¤ниц¤ми. ѕриймали участь у буд≥вництв≥ м≥ста також ѕавло –имл¤нин (ѕаоло ƒом≥н≥ч≥) та јмброз≥й ѕрихильний. ÷≥ арх≥тектори створили д≥йсно потужну оборонну м≥ську систему. „астина п≥дход≥в до замку були захищен≥ озером з болотистими берегами, а частина - новоствореним cередм≥ст¤м, що мало сп≥льну з замком оборонну систему.
—ередм≥ст¤ ...

ƒругий раз пишу слово Усередм≥ст¤Ф, й другий раз WORD виправл¤Ї його на Упередм≥ст¤Ф. ѕо¤сню WORDу. ћ≥ста в той час складались з укр≥плених частин Ц середм≥сть/острог≥в, та переважно неукр≥плених передм≥сть/посад≥в.

ѕродовжимо.
—ередм≥ст¤ площею близько 15 га р≥вном≥рно розширювалось в≥д замку. ћабуть воно було задумане у вигл¤д≥ пТ¤тикутника, але м≥сцевий рельЇф та напр¤мок дороги Ћьв≥в Ц √лин¤ни трохи вплинули на його форму. ќднотипн≥ житлов≥ будинки



з арковими галере¤ми внизу, баст≥онн≥ укр≥пленн¤ та композиц≥йна роль костелу —в.Ћаврент≥¤ в ансамбл≥ ринковоњ площ≥ в≥дображали особливост≥ ренесансного м≥стобудуванн¤. ћ≥ськ≥ брами, що були влаштован≥ по периметру м≥ських мур≥в, мали класичний вигл¤д дл¤ того часу. Ќажаль, зараз залишилась ц≥лою лише «в≥ринецька брама, ¤ка побудована у вигл¤д≥ тр≥умфальноњ арки з красивим фронтоном.

¬ Їдиний комплекс м≥ськоњ забудови включавс¤ й замок власника м≥ста. ќсь що пише ќльга ќконченко у статт≥ про ∆овк≥вський замок у У√алицьк≥й брам≥Ф:
У«амок отримав регул¤рний чотирикутний нарис з чотирма три¤русними пТ¤тикутними баштами на нар≥жниках ≥ три¤русною баштою над вТњздною брамою посередин≥ п≥вн≥чно-сх≥дного пр¤сла замкових укр≥плень. «а обм≥рами ћ.ќс≥нського (станом на 1930-≥ рр.) габаритн≥ розм≥ри замку по нар≥жниках башт Ц прибл. 112 х 119м. ќборонн≥ пр¤сла замку твор¤ть чотири корпуси зТЇднан≥ з баштами закритими галере¤ми, що примикають до граничних мур≥в. ¬ галере¤х влаштован≥ стр≥льниц≥. ѕ≥вденно-зах≥дний замковий корпус Ц репрезентативний, дво¤русний, з п≥двалами. ” плануванн≥ цього корпусу використано двохр¤дну систему анф≥лад. “ут розм≥щувались апартаменти власника, скарбниц¤, каб≥нети та банкетн≥ зали. Ќа внутр≥шньому фасад≥ п≥вденно-зах≥дного корпусу замку було споруджено дво¤русну в≥дкриту галерею з аркадами. ” першому ¤рус≥ використано колони тосканського ордеру, у другому Ц ≥он≥чного. ‘асади п≥вн≥чно-зах≥дного та п≥вденно-сх≥дного корпус≥в прост≥ш≥ (площинн≥), з м≥н≥мальним використанн¤м декору. «а час≥в —.∆олкевського ц≥ корпуси були одно¤русними, у них розм≥щувались допом≥жн≥ служби, гостинн≥ покоњ та господарськ≥ прим≥щенн¤ (Ї згадка про ≥снуванн¤ п≥двал≥в у п≥вн≥чно-зах≥дному корпус≥). ” п≥вн≥чно-сх≥дному корпус≥ замку в першому ¤рус≥ було влаштовано стайн≥ ≥ арсенал, м≥ж ними розташовано вТњзну браму. ¬она акцентована з боку м≥ста багато декорованим порталом, ¤кий з боку подв≥рТ¤ маЇ вигл¤д арки, що спираЇтьс¤ на колони. ” другому ¤рус≥ п≥вн≥чно-сх≥дного корпусу знаходились житлов≥ прим≥щенн¤ ≥ арх≥в. Ќадбрамна башта завершена трикутним фронтоном з двома р¤дами стр≥льниць. « боку м≥ста через фосу було влаштовано м≥ст з при замковою зв≥дною частиною (при потреб≥ стац≥онарна частина мосту легко демонтувалась). «амок збудовано з добре випаленоњ цегли ≥ тесаного каменю. «овн≥шн≥ фасадн≥ ст≥ни замку не були потинькован≥. ÷е а також стр≥льничн≥ отвори та мал≥ в≥конц¤, додавали замку неприступного ≥ суворого вигл¤ду. ¬нутр≥шн≥ фасади замку були потинькован≥, корпуси мали двозаломн≥ дахи.
” 1606 роц≥ на п≥вденний сх≥д в≥д замку було закладено зв≥ринець. ‘ранцузький мандр≥вник, в≥дв≥давши ∆овкву у 1688 р., писав, що величезний замковий зв≥ринець, оточений деревТ¤ним парканом, прост¤гавс¤ далеко за м≥сто. ќдну половину зв≥ринцю займав л≥с, другу Ц луки, на ¤ких паслос¤ безл≥ч сарн та олен≥вФ.
¬ сумнозв≥сн≥й битв≥ при ÷ецор≥ (1620 р≥к), коли турки перемогли польське в≥йсько, ∆олкевського було вбито. “≥ло його захопили турки, в≥дт¤ли голову й встановили на спис≥ напроти султанського палацу в —тамбул≥. ¬ т≥й же битв≥ було вз¤то в полон сина ∆олкевського й молодого Ѕогдана ’мельницького.
ƒо реч≥, в≥домий в≥рменський досл≥дник ≥стор≥њ —адок Ѕаронч, висунув верс≥ю, що Ѕогдан ’мельницький народивс¤ саме в ∆овкв≥. ¬≥н спираЇтьс¤ на той факт, що батько ’мельницького, перебував на служб≥ у —.∆олкевського й довгий час перебував у ∆овкв≥. ¬≥рна ц¤ верс≥¤, чи н≥ Ц не знаю.
¬дова ∆олкевського за величезн≥ грош≥ викупила т≥ло чолов≥ка й свого пораненого сина у турк≥в. јле той невдовз≥ помер.
” ∆овкв≥ саме в цей час починаЇ працювати Їдиний на територ≥њ ”крањни монетний дв≥р. ѕишуть, що вдова карбувала монету дл¤ викупу туркам. ¬ мене, правда, виникло питанн¤:
-ј що, турки не вз¤ли б викуп не монетою, а ц≥нним металом Уна вагуФ?...



ўе за житт¤ —тан≥слава ∆олкевського, у ∆овкв≥ ѕавло ўасливий починаЇ зводити параф≥¤льний костел —в.Ћаврент≥¤ з дзв≥ницею (1604 Ц 1618). ƒзв≥ниц¤ цього храму, ¤к ≥ п≥занська башта, маЇ нахил в≥д вертикальноњ ос≥. ѕравда не такий великий, ¤к в ≤тал≥њ, але пом≥тити його можна.

«ак≥нчував буд≥вництво храму јмброз≥й ѕрихильний.  остел —в.Ћаврент≥¤ був родинною усипальницею роду ∆олкевських. Ќадгробки до поховань ∆олкевських виконував льв≥вський скульптор ¬ойцех «ичливий. “ам же знаход¤тьс¤ надгробки роду —обеських роботи гданського скульптора јндр≥¤ Ўлостера (1693 р≥к).
«араз костел належить римо-католикам. якщо будете в ∆овкв≥ у вих≥дн≥ дн≥, то майте на уваз≥, що в≥дкритий в≥н до 12 години. ¬ ≥нш≥ дн≥, потрапити всередину можна до 19.00.

¬ перш≥й половин≥ XVII стол≥тт¤, забудовуЇтьс¤ центральна площа ∆овкви й зводитьс¤ м≥ська ратуша. ѕерша ратуша ∆овкви до нашого часу не збереглас¤. ¬≥домо лише, що розташована вона була перед головним вТњздом в замок. «араз розкопали на центральн≥й площ≥ м≥ста фундамент ¤коњсь староњ споруди, але чи фундамент це ратуш≥ ≥сторики продовжують сперечатис¤.
Ќин≥шн¤ ратуша, що розташована коло замку, була побудована в 1932 роц≥ льв≥вським арх≥тектором Ѕ.¬≥ктором.

¬ реЇстр≥ арх≥тектурних памТ¤тник≥в ∆овкви, згадуЇтьс¤ також мурована ратуша, що розташована на вулиц≥ ≤.‘ранка (¬инники). јле, на власн≥ оч≥ ¤ њњ не бачив ≥ фотограф≥њ тоњ ратуш≥ в мене немаЇ.

ѕ≥сл¤ ∆олкевських, ∆овква належала магнатам ƒаниловичам.
ѕ≥д час в≥йни ’мельницького з ѕольщею, у ∆овкв≥ дв≥ч≥ побувало козацьке в≥йсько. јле великих боњв, тут не велос¤.
¬ 1670 роц≥ ∆овква переходить у спадок до яна —обеського. ѕ≥сл¤ обранн¤ його королем ѕольщ≥ (1674 р≥к), розпочалис¤ роботи по перебудов≥ замку. ян ≤≤≤ —обеський вир≥шуЇ влаштувати тут корол≥вську резиденц≥ю.

«нову цитата з роботи ќльги ќконченко:
У«а яна ≤≤≤ —обЇського п≥д кер≥вництвом буд≥вничих ѕетра Ѕебера та јвгустина Ћоцц≥ у замку зд≥йснено р¤д зм≥н та добудов. Ќаметов≥ дахи башт, ¤к≥ були покрит≥ дах≥вкою, зам≥нено на банепод≥бн≥, покрит≥ позолоченою м≥дною бл¤хою. ” замку зб≥льшено габарити б≥льшост≥ в≥конних проЇм≥в, дл¤ чого встановлено нов≥ б≥локамТ¤н≥ р≥зьблен≥ обрамленн¤. ” п≥вденно-зах≥дному корпус≥ зм≥нено форму щипц≥в, а над боковими корпусами добудовано по ще одному ¤русу. « п≥вденного заходу в≥д замку, м≥ж нар≥жниками пТ¤тикутних баст≥он≥в, закладено регул¤рний парк, входами в ¤кий служили одноповерхов≥ в≥дкрит≥ п≥дс≥нн¤, прибудован≥ до замку.
ѕарк, замкнутий з трьох стор≥н високими шпалерами, було закладено на двох терасах. Ќа верхн≥й терас≥ влаштовано чотири клумби, у кожн≥й з ¤ких викладено кв≥тами герб —обЇських Уян≥наФ. ћ≥ж ними, по центру, було споруджено мармуровий фонтан восьмигранноњ форми. ћ≥ж терасами ≥снувала поперечна але¤, ¤ка замикалась двома альтанками. Ќа нижн≥й терас≥, в≥дд≥лен≥й в≥д верхньоњ камТ¤ною балюстрадою, було закладено два кв≥ткових партери. ѕоза парком (по його ос≥) над ставом, у напр¤мку до зв≥ринцю, було влаштовано пом≥ст на деревТ¤них пал¤х, на ¤кому було споруджено два пав≥льйони лазень з фонтаном м≥ж нимиФ.
«а —обеських починаЇтьс¤ розбудова монастир¤ ƒом≥н≥канц≥в.  остел був побудований в 1655 роц≥ на кошти “еоф≥л≥њ —обеськоњ. ¬≥н маЇ стиль неапол≥танських храм≥в ранньобарокового характеру. ћонастирськ≥ ж корпуси зводились в друг≥й половин≥ XVI≤≤ стол≥тт¤. «араз костел переосв¤чений на церкву —ф.…осафата й переданий греко-католикам

¬ 1687 роц≥ почалос¤ буд≥вництво синагоги. Ѕудувалась вона близько дес¤ти рок≥в й вважалась свого часу найб≥льшою ≥ найкрасив≥шою у ™вроп≥. ÷е Їдина споруда в ∆овкв≥, на ¤к≥й збереглос¤ ф≥гурне завершенн¤ фасаду Ц атик. —инагога маЇ три входи, ¤к≥ прикрашен≥ розк≥шними бароковими порталами. ѕрипускаЇтьс¤, що до буд≥вництва синагоги приклав св≥й талант ѕетро Ѕебер, арх≥тектор яна ≤≤≤ —обеського.
ѕ≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни ≥нтерТЇр синагоги був знищений. ѕот≥м його частково в≥дновили, але до к≥нц¤ реставрац≥ю так ≥ не довели.

¬ ’VII стол≥тт≥ в ∆овкв≥ засновуЇтьс¤ ще один монастир Ц ¬асил≥анський. јж до початку ’’ стол≥тт¤ в≥н пост≥йно перебудовувавс¤. ѕерв≥сний вигл¤д зберегла лише надбрамна дзв≥ниц¤, ¤ка була зведена в 1721 - 1730 роках. Ќин≥шн≥ монастирськ≥ корпуси були збудован≥ у друг≥й половин≥ XVIII стол≥тт¤, а церква —в.ѕараскеви (—в.“р≥йц≥) свого нин≥шнього вигл¤ду набула в 1901 роц≥.
÷¤ церква знаменита тим, що в н≥й поко¤тьс¤ мощ≥ св¤того мученика ѕарфен≥¤, ¤к≥ були перевезен≥ яном ≤≤≤ з –иму.

¬арт≥ уваги також деревТ¤н≥ церкви –≥здва ѕресв¤тоњ Ѕогородиц≥ (1705 р≥к) та —в¤тоњ “р≥йц≥ (1720 р≥к). ќбидв≥ церкви мають типову трид≥льну арх≥тектуру √аличини та ун≥кальн≥ р≥зн≥ ≥коностаси. ќбидв≥ вони були в≥дреставрован≥: перша в 1970-их роках, друга Ц в 1990-их роках.

Ќу й ц≥каву ≥стор≥ю маЇ також колишн≥й костел —в.Ћазар¤. ¬ 1624 роц≥ в≥н був деревТ¤ним, ѕ≥зн≥ше при костьол≥ в≥дкриваЇтьс¤ м≥ський шпиталь дл¤ убогих. «а якоба —обеського (1735 р≥к) було зведено мурован≥ споруди костели й шпиталю. ¬ друг≥й половин≥ XVIII стол≥тт¤ в≥дкриваЇтьс¤ ж≥ночий монастир, ¤кий д≥¤в до ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. ѕри рад¤нськ≥й влад≥, зрозум≥ло, монашок роз≥гнали. ј з 1994 року в буд≥вл≥ костелу була в≥дкрита церква —в.Ћазар¤, що належить ”крањнськ≥й јвтокефальн≥й ѕравославн≥й церкв≥.
ўе в ∆овкл≥ збереглос¤ дес¤тка два житлових будинк≥в, ¤к≥ були зведен≥ в XVII - XVIII стол≥тт¤х. ѕереважна б≥льш≥сть њх розташована на ¬≥чев≥й площ≥ та Ћьв≥вськ≥й вулиц≥.