Почнемо з замку. Надається у більшості джерелах дата його побудови – 1639 рік. Але зрозуміло, що власники села Кривче (можна зустріти й назву Нижнє Кривче) польські магнати Концькі будували його не один рік. Замок мав майже квадратну форму з баштами по кутах. З західного боку була влаштована в’їзна брама.
В 1648 році замок був зайнятий козаками Хмельницького, але потім знову перейшов до польської корони.
В 1672 році була підписана Бучачська угода між Польщею та Туреччиною. Тоді, після взяття турецьким військом Кам`янецької фортеці, Польща втратила більшу частину Поділля. Повернути ті території вдалося лише через 27 років. Так от, після Бучача, турецький султан Магомет IV повертаючись додому захоплює замок в Кривче й деякий час там перебував зі своїм почтом. До 1675 року замок контролювався турецьким гарнізоном, поки поляки знову не взяли його. Замок був пошкоджений, але вважаючи його важливе військово-стратегічне значення був швидко відбудований. В 1687 році замок був знову взятий татарами. Взагалі його досить часто брали чи то штурмом, чи то облогою.

На протязі XVIII століття замок декілька разів міняв власників. Він поступово перебудовується під палац і все більше й більше втрачає своє військове призначення. Після поділу Польщі в кінці XVIII століття Кривче, та й половина Поділля відходить до Австро-Угорщини. Після скасування панщини в Австро-Угорщині, в 1848 році, панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. Одним з таких підприємливих євреїв був такий собі Л.Зейдман. Він викупив замок у Кривчому й за короткий час дві башти й північна, східна та західні стіни були розібрані. З каміння Зейдман побудував винокурню, а залишки каміння продав селянам. Й зараз у селі збереглися споруди побудовані з того каменю.
А тепер згадаємо про іншу пам’ятку, що знаходиться в Кривче. Ще з 1721 року було відомо, що коло села є велика печера. Її описував Габріель Рачинський у своїх працях по історії Польського королівства. Потім печера в Кривче згадувалась в книзі Ладовського “Історія натуральная королівства Польського”, що була видана в 1783 році. А в 1878 році печера була описана у фундаментальній праці Грушецького “Про печери від Карпат до Балтики”.



В 1908 році печеру “Кришталеву” описали Гутковський й Орлович. Вони детально дослідили вхід до неї, центральну галерею й декілька залів. Приблизно в той же час, за місцевими переказами, дітлахам, що кидали каміння в печеру, була явлена Матір Божа. Зі Станіслава прибула церковна комісія, щоб перевірити цей факт. Але до печери святі отці не заходили, й питання про чудо так й залишилось відкритим. Щоб докопатись (в прямому смислі цього слова) до істини у печеру, за власною ініціативою, пішов місцевий житель Петро Музика. Більше його ніхто не бачив. Шукали декілька днів, але так і не знайшли.

В 1931 році інженер Віктор Нехай проводив детальне дослідження печери Кришталевої й у 1933 році дає опис й карту дослідженої частини печери у своїй роботі “Путівник по печері в Кривче”.

В 1930-х роках “Польське туристично-краєзнавче об`єднання” отримало в дарунок землі на яких розташований вхід до печери й залишки замку від тодішніх власників - родини Мельзерув. Це об`єднання, провело ремонт вцілілих веж замку й там був обладнаний туристичний притулок для відвідувачів печери. Потрібно визнати, що якби не польські краєзнавці ,то замок в Кривчому був би, напевно, повністю знищений.
Місцеві жителі розповідали, що під час Другої світової війни в печері переховувались бійці Української Повстанської Армії. Борючись з бійцями УПА, червоноармійці закачали в печеру газ, а потім підірвали вихід.
Печера була завалена до 1961 року, поки експедиція організована Академією наук УРСР після декількарічних досліджень не зробила печеру знову доступною для огляду. В 1963 році тернопільські спелеологи знайшли в “Кришталевій” чоловічий скелет. Більшість спеціалістів вважає, що це скелет саме того Петра Музики, який шукав підтвердження явлення дітям Богородиці. Скелет вирішили залишити в печері і зараз туристи з міцними нервами можуть його побачити.
В 1968 році був обладнаний вхід до “Кришталевої” й почали проводитись організовані екскурсії в супроводі гіда.

Зараз розвідано 23 кілометри печери. На протязі року тут тримається постійна температура близько 12 градусів й 95% вологість. Особливість “Кришталевої” полягає в тому, що в ній спостерігається підвищена іонізація повітря й практично повна відсутність бактерій.




Екскурсії, що проводяться зараз дадуть змогу побачити багато химерних створінь, що живуть у печері:

– буйвол;

-крокодил;

й звичайно ж Володар печери “Кришталевої”.
Екскурсійний маршрут складає близько 2,5 кілометрів досить зручного шляху. По освітленим галереям можна йти практично не нагинаючись.
А на цьому фото, можна побачити маленьку печеру, яка добре видна з дороги, що веде до “Кришталевої”.