ўо ц≥каво. ѕро цей монастир в ≥нтернет≥ немаЇ майже н≥¤коњ ≥нформац≥њ. ј ¤кщо б не було зв≥ту про в≥зит ѕредсто¤тел¤ јмериканськоњ ѕравославноњ ÷еркви, Ѕлаженн≥йшого ћитрополита √ермана в ”крањну, ¤кий в≥дв≥дав цей монастир в серпн≥ 2003 року, то ¤ б мабуть не знайшов про нього жодноњ згадки. ўе в≥н згадуЇтьс¤ в мереж≥, ¤к один з 11 монастир≥в Ѕуковини, що д≥ють на сьогодн≥шн≥й день. ўе взнав що головна ≥кона монастир¤ - ≥кона св¤того —ерафима.

‘ото з сайту : http://bucov.narod.ru/german6.html

÷≥лком можливо, що це ще й самий молодий монастир „ерн≥вецькоњ област≥. “ай ≥кона видно, що новенька. ћ≥сцев≥ жител≥ розпов≥дали нам, що ран≥ше на гор≥ сто¤ла лише одна церква. ј рок≥в з дес¤ть тому почали будувати монастирськ≥ споруди. Ќе знаю правда це чи н≥. „есно кажучи, ¤ не зустр≥чав в ”крањн≥ монастир≥в, ¤к≥ заново будувались би. ћожливо був тут колись старий монастир, але був закритий та зруйнований рад¤нською владою. ј можливо й румунами, коли ц≥ земл≥, в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами, входили до складу –умунськоњ держави. ј можливо й справд≥ по-новому створюЇтьс¤ монастир.

” ћиколи ∆арких Ї фото 1991 року церкви села  ул≥вц≥.  р≥м власне церкви можна побачити коло нењ дзв≥ницю й капличку.

÷ерква та стоњть ≥ зараз. ƒзв≥ницю ¤ не запам`¤тав. ј от капличку пом≥тив. ¬она оздоблена ориг≥нальною л≥пниною та розписом, маЇ чотири хрести на вуглах й один вищий центральний. Ќажаль ближче сфотографувати њњ не вдалос¤, тому що було обмаль часу.

“а й сама територ≥¤ монастир¤ нагадувала тод≥ буд≥вельний майданчик. ¬се ж схоже що буд≥вництво ведетьс¤ на р≥вному м≥сц≥. —кр≥зь були купи земл≥ й кам≥нн¤ (схоже з п≥д фундаменту), цегла, дошки, метал дл¤ покр≥вл≥. ¬ багатьох м≥сц¤х ст≥ни, викладен≥ новою цеглою були ще не поштукатурен≥. јле на нов≥й дзв≥ниц≥ вже було три дзвона.

¬ самому сел≥, особливо п≥д монастирем ми бачили багато старих кам`¤них хрест≥в та джерел. ќдне з джерел було накрите кам`¤ним склепом все з тим же хрестом. ѕ≥д склепом був невеличкий басейн-ванна в ¤кому ¤ знайшов металеву ≥зрањльську монетку. ћоже хтось з колишн≥х жител≥в села, прињхавши на батьк≥вщину з ем≥грац≥њ, вкинув њњ туди...

—аме село  ул≥вц≥ маЇ досить сол≥дний в≥к. ¬оно згадуЇтьс¤ в договорах про куп≥влю-продаж та ≥нших матер≥алах про право власност≥ на маЇтност≥, ¤к≥ датуютьс¤ XVI-XVIII стол≥тт¤ми.
ѕ≥сл¤ под≥л≥в ѕольщ≥ входило до јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ. ” 1918 роц≥, коли та ≥мпер≥¤ почала тр≥щати по вс≥м швам у  ул≥вц¤х, ¤к ≥ в багатьох наддн≥стр¤нських селах Ѕуковини, в≥дбулос¤ народне в≥че, ¤ке ухвалило резолюц≥ю з вимогою до австр≥йського ур¤ду надати украњнц¤м ≥мпер≥њ право нац≥онального самовизначенн¤. јле, внасл≥док багатьох чинник≥в,  ул≥вц≥ в≥д≥йшли до корол≥вськоњ –умун≥њ. ѕеред ¬еликою ¬≥тчизн¤ною в≥йною Ѕуковина була приЇднана до



—–—–. ” 1941-1944 роках знову захоплюЇтьс¤ –умун≥Їю. Ќу а з 1945  ул≥вц≥ у склад≥ ”крањни.

« гребен¤ ƒн≥стровського каньйону, на ¤кому розташован≥  ул≥вц≥, в≥дкриваЇтьс¤ дуже красива панорама Утерноп≥льськогоФ берегу. “о вже ѕод≥лл¤. ¬идно село з великими б≥лими стр≥чками на городах.