|
Мукачево
Місто просто супер. В студентські роки, я побував в ньому декілька разів.
Відчуття, наче перебуваєш за кордоном.
Чудова архітектура. Охайні й чисті вулиці. В кафешках готували чудову каву. Не можу сказати, які вказівники вулиць зараз, а років десять назад вони були написані й на українській й на угорській мові.
Самий визначний об`єкт міста, це звичайно замок "Паланок", його видно навіть коли тільки під`їджаєш до міста.
Але крім замку в Мукачево є й інші об`єкти, що внесені в Державний реєстр національного культурного надбання України.
Католицька каплиця святого Мартину (XIV ст.). Однонефна, загального типу з граненою апсидою та певною круглою баштою з гостроконечним завершенням. Стіни каплиці посилені міцними контрфорсом. Портал оформлений лучною аркою та прикрашений трояндою. В стінах вузькі стрільчаті вікна. У бокових фасадах вмуровані плити з епітафіями, багато з яких датовані. Зводи перекриті зіркоподібною системою ребер, періоду пізньої готики. Біля каплиці, знаходиться більш пізня готична будова католицького собору.
Миколаївський жіночий монастир(XIV ст.) над Латорицею .
Є свідчення, що засновником Мукачівського монастиря був князь Федор Корятович. Існуює легенда про Корятовича, на якого на Чернечій горі напав змій. Князь покликав на допомогу святителя Миколая, обіцяючи побудувати в його честь храм. Вони здолали змія й коли Корятович вибирав місце де побудувати храм, то побачив серед ріки Ангела, який показав йому на Чернечу гору. Тут князь побудував монастирську дерев'яну церкву, невеличкий будиночок для монахів і дав грамоту, якою забезпечив монастир виноградником, млином і заповів, щоб його там, на горі, й поховали.
Монастир розбудовувався в XV столітті. У 1537 році Мукачівський монастир був сильно зруйнований під час війни між Габсбургами і Семигородськими князями. Але до 1550 року був повністю відновлений. Стає центром Мукачівської єпархії.
З другої половини XVIII століття починається період будівництва нині існуючого монастирського комплексу. Велику роль у будівництві зіграв Дмитро Рац - щедрий покровитель монашества. Він настояв на тому, щоб резиденція єпископа була переведена в інше місце, адже Ф.Корятович заснував монастир для монахів. Д.Рац користувався авторитетом у Відні й домігся того, щоб єпископську резиденцію перенесли в Ужгород. Сам повністю перебудував монастир в стилі барокко, залишив значну суму для перебудови церкви, основний камінь під яку 1798 року освятив єпископ Андрій Бачинський. Будівництво церкви було закінчено 1804 року куди було перенесено і останки Дмитра Раца.
У 1862 році в Мукачівському монастирі виникла пожежа. Згоріло більше 70 сяг сухих дров, від яких погоріло все дерев'яне перекриття монастиря. Оновив церкву Йосиф Майор, закінчився ремонт 1865 року.
Мукачівський монастир був один з трьох монастирів, що не був закритий при Радянській владі.
В Державний реєстр внесений й Палац графів Шенборнів - так званий "Білий будинок" (1667 - 1748 рр.). Але він знаходиться, за 10 км від Мукачево.
В Мукачево дуже красива ратуша, що є окрасою центру міста:
Двоповерховий палац князів Ракоці, де зараз художня школа. У старому корпусі в стилі ренесанс зроблено перебудову у стилі бароко. Вікна прикрашені бароковим декором багатих форм. У центрі головного фасаду архітектор Б.Нейман розташував портал у стилі раннього барокко.
Крім вищеназваних об`єктів є ще й пивзавод, якому виповнилось нещодавно 300 років.
З такою чудовою архітектурою місто є перлиною Закарпаття. Ну а замок, взагалі надає йому неповторності.
Про виникнення замку точних історичних відомостей немає. Гадають, що вже в ІХ-Х сторіччі на горі було невелике укріплен-ня, збудоване для охорони кордонів Київської Русі за Карпатами. Пізніше замість цієї фортеці тут збудували феодальний замок. За народними переказами спорудження його приписують руському князю Федору Корятовичу, володіння якого на Поділлі захопив литовський князь Вітовт. Корятович знайшов притулок на Закар-патті. У той час Закарпаття перебувало під владою угорців. Угорський король Сігізмунд, з яким Корятович був у союзі, у 1393 році подарував йому Мукачево й закріплені за містом володіння.
Князь Корятович перетворив Мукачівський замок у свою резиденцію. Замок являв собою квадратну жилу башту (дон-жон), розташовану на вершині гори. Пізніше цю башту називали старою баштою. Під нею Корятович наказав видовбати у скелі колодязь глибиною 85 метрів, для якого мешканці Великих Лучок щорічно поставляли канат довжиною 50 сажнів.
Стара башта була обнесена сухим ровом і фортечною стіною з чотирма круглими баштами. Три з них збереглися до наших днів.
Після смерті Корятовича (1414 р.) замок протягом віків належав багатьом володарям, серед яких були й короновані особи.
Навколо гори викопали рів, що заповнювався водою. Його внутрішній берег був обнесений дубовим частоколом, який називався паланком. Звідси й пішла назва замку "Паланок". За частоколом біля підніжжя гори жили майстрові. Вони обслуговували замок, а також брали участь в його обороні, якщо замок був у облозі.
Південним схилом гори до замку вела крута звивиста дорога. Пізніше, на початку XVIII сторіччя, на західному схилі збудували нову дорогу. Вона є й зараз.
На першій терасі знаходяться залишки приворітньої башти, спорудженої посередині сухого рову, через який був перекинутий міст.
Друга тераса вища на 10 метрів від першої. На ній збудовано нижній замок. До нього від приворітньої башти вів підйомний міст. Коли міст піднімали, він закривав собою ворота. Підступи до воріт нижнього замку охоронялися двома бастіонами, товщина стін яких 3,5 метра. На третій терасі розміщувався середній замок, обнесений також сухим ровом. Через рів був перекинутий третій підйомний міст. Біля воріт височать два бастіони.
Від воріт до квадратного двору середнього замку веде вузький коридор, оточений дво- й триповерховими корпусами, які служили казармами для гарнізону.
Напроти в'їзних воріт - одноповерховий будинок, в якому жив капітан фортеці. До речі, реставраторами замку тепер знесений. Біля цього будинку зліва знаходилась цистерна, куди стікала питна вода, що подавалася з колодязя. Справа вузьким склепистим тунелем вели сходи під одну з уцілілих башт Корятовича - на верхній замок (акрополь), що розташований на вершині гори. Сюди вів і потайний хід, вихід якого тепер замуровано. Верхня тераса підковоподібно забудована триповерховими палатами, утворюючи невеликий двір, відкритий лише з півдня в бік середнього замку. У цих хоромах жили його володарі. З південного сходу до хоромів прилягала замкова церква.
Кожна з терас на випадок проникнення ворога у фортецю могла захищатися самостійно. Головними оборонними засобами, крім природних, служили стіни фортеці і 9 бастіонів, де розташувалась артилерія.
Протягом віків замок не раз зазнавав нападу. Але взяти його приступом воєнними засобами того часу було майже неможливо. У 1688 році після облоги, яка тривала два з половиною роки, замком оволоділи австрійські війська.
Після капітуляції замок перебудовувався. У відповідності до вимог тогочасної воєнної техніки були знесені надто високі башти, які виступали наперед і служили хорошою мішенню для ворожої артилерії. Тоді ж зруйнували і стару башту. Від цієї перебудови дуже змінився загальний вигляд замку.
На початку XVIII сторіччя знесли паланок і на його місці спорудили зовнішні укріплення, які обнесли ровом і водою. До наших днів від цих укріплень залишилися лише сліди.
Мукачівський замок відіграв велику роль у повстанні куруців 1703 року. Керував повстанням володар замку князь Ференц Ракоці II, який став у 1707 році правителем Угорщини. Між ним і Петром І був заключений воєнний союз. Проте невдачі Пруського походу проти Туреччини в 1711 році не дали змоги Росії надати дійової допомоги повстанцям, і повстання після восьмирічної боротьби було придушене. Замок перейшов у розпорядження воєнного відомства. Князь Ракоці і його мати їлона Зріні останні роки свого життя провели у вигнанні.
У 1789 році замок перетворили у тюрму для політичних в'язнів. Її в'язнем був учасник визвольного руху в Греції Олександр Іпсіланті. Тут же томилося багато передових людей того часу. Серед них відомий угорський літератор Ференц Казінці й шість інших учасників
змови проти габсбурської династії 1792 року. У замку до кінця своїх днів знаходився гвардійський капітан Ференц Рендль за замах у 1832 році на цісаря Фердинанда, відомий чеський композитор Іржі Ружичка, французький посол Каміл Турно, відомий австрійський історик та політик Йосип Гармаїрта багато інших.
15 березня 1848 року в Угорщині почалася буржуазна революція для завоювання національної незалежності. Революційно настроєні маси Мукачівщини 2 травня 1848 року звільнили з казематів замку політичних в'язнів. У честь цього на півкруглому бастіоні замку була посаджена липа - "дерево свободи". Липа росла і тільки ураган 21 липня 1960 року звалив старе дерево.
Після придушення революції замок у 1856 році знову перетворили у тюрму. За документами 1889 року в тюрмі замку було ув'язнено 19700 чоловік. У жовтні 1896 року міністерство юстиції угорського уряду Австро-Угорщини, у зв'язку з тисячоліттям приходу угорців у Дунайську низовину, закрило тюрму в Мукачівському замку. Він опустів, почав руйнуватись.
У 1922-1926 роках чешські власті замок відбудували і перетворили в казарму. У радянський час тут була школа механізаторів сільського господарства, школа голів колгоспів, а потім профтехучилище. Влітку 1960 року у Верхньому замку відкрито музей. Тепер там проходять реставраційні роботи...
Багато інформації й майже всі фотки для цієї сторінки, я взяв на сайті
http://city.mukachevo.net .
Ну раз пішов такий плагіат, приведу, ще декілька історичних дат з життя Мукачево, з цього ж сайту:
XI -VI ст. до н.е. Замок-городище на горі Тупча (північносхідна частина Мукачева), що відноситься до ранньозалізної доби.
Середина ІІІ - кінець ІІ ст. до н. е. Ремісниче поселення на схилах гір Галиш і Ловачка, відноситься до кельтської цивілізації. Унікальна пам'ятка європейського значення.
VI - IX ст. н.е. Існування цілого ряду слов'янських поселень на території сучасного Мукачева. Вони злилися в єдине велике селище, яке переросло в місто зі своїм опорним пунктом Мукачівським замком.
896 рік У літописі Аноніма "Діяння угорців" говориться, що перейшовши 896 року гори Карпати, угорський вождь Алмош (Арпад) з військом захопив місто Мукачево.
1086 рік Мукачево стало здобиччю половців. Вони розорили і сплюндрували місто та навколишні населені пункти.
Березень 1241 рік 60 тисячна армія татаромонголів на чолі з ханом Батиєм прорвалися Закарпаття. Першою їх жертвою стало Мукачево. Воно було пограбоване і вщент знищене.
1281 - 1321 рр. Значні території історичного Закарпаття, в т.ч. і Мукачево, входять до складу Галицько-Волинського князівства.
22 травня 1376 рік Королева Угорщини й Польщі Єлизавета дала місту Мукачеву грамоту, за якою місто дістало статус привілейованого й одержало дозвіл мати свою печатку.
1394 рік Князь Федір Корятович з Поділля прибуває з дружиною в Мукачево й поселяється в замку.
1413 рік Ф. Корятович засновує на Чернечій горі православний монастир св. Василя.
1414 рік Помер князь Ф. Корятович. Похований у монастирі на Чернечій горі.
14 квітня 1445 рік Володар домінії і Мукачівського замку Янош Гуняді надав Мукачеву Магденбурзьке право - право на самоуправу.
1458 - 1491 рр. Час, коли мукачівська єпарохія переросла у мукачівське єпископство.
1528 рік Мукачівський замок Янош Заполя обміняв з Іштваном Баторі на Сатмарський і Неметський замки.
1552 рік У Мукачеві відкривається перша початкова школа.
Лютий 1567 рік Австрійці захопили Мукачівський замок.
1578 рік При Мукачівському монастирі була організована духовна школа - прототип Київської духовної академії.
1595 рік Господарем замку став трансильванський граф Жигмонд Ракоці.
1629 рік Мукачево і Мукачівська домінія переходять спочатку у тимчасове, а з 1635 рік в спадкове володіння трансільванського князя Дьєрдя 1 Ракоці. Династія Ракоці володіла Мукачевом і домінією з невеликими перервами майже 75 років, а Мукачево було столицею трансільванського князівства.
26 квітня 1646 рік Прийняття Ужгородської унії.
1649 рік У Мукачеві знаходились посли гетьмана Богдана Хмельницького, які вели переговори з князем Дьєрдєм II Ракоці про спільні дії проти Польщі.
Середина листопада 1685 - 15 січня 1688 рік Героїчна оборона Мукачівської фортеці проти австрійських військ.
1690 рік Папа Римський та австрійський імператор призначають єпископом Мукачівської єпархії Йосифа де Камеліса.
1703 рік Князь Ференц Ракоці II розпочав війну з австрійцями. У 1704 році звільнив Мукачівський замок, який став його резиденцією.
1705 рік Ференц Ракоці II перевіз із Нодьбані в Мукаче-во монетний двір і почав карбувати монети та ювілейні медалі. У 1724 році монетний двір було переобладнано на млин, а потім зовсім зруйновано.
1711 рік Армія куруців (Ференц Ракоці II знаходився в Польщі) здала Мукачівський замок австрійцям.
1728 рік Мукачівська домінія була подарована австрійському графові Лотару Францу Шенборну.
1746 рік Перебудова Мукачівського замку Євгеном Ервіном Шенборном. Мукачівський замок набуває того вигляду, який він має і сьогодні.
1732 - 1789 рр. Мукачівська кріпость перебудовується в тюрму.
1748 рік Під керівництвом відомого архітектора Балтозара Неймана був побудований палац князів Ракоці-"Білий дім".
1-3 червня 1771 рік Мукачево і Мукачівський монастир відвідав австрійський імператор Йосиф II.
19 червня 1781 рік Великий пожар у Мукачеві. Більшість дерев'яних будівель замку і міста згоріли.
1805 рік Закладено фундамент під міську ратушу, будинок якої за проектом архітектора Андрія Павличка було зведено 1809 року...
|
