Бухта Нового Світу (Зелена) була заселена ще в сиву давнину, про що свідчать чисельні археологічні знахідки. Знайдені предмети таврської культури та бронзового віку.
В середньовічних генуезьких актах згадується невеличке село Парадиз. Ця ж назва закріпилась за місцевим урочищем коли після приєднання Криму до Росії Катерина ІІ подарувала його французькому дворянину Б.Галлере. В 1820 році Галлере продає Парадіз княгині Голіциній, а від неї він дістається князю З.Херхеулидзе. Він і дав селищу нову назву. В «Списке населенных мест Российской империи» за 1864 рік Новий Світ зазначений як приморське село Феодосійського повіту. Цікаво, що там же зазначено - в селі один двір і один житель.
Князь Херхеулидзе планував розвернути в Новому Світі виноробне виробництво і навіть заклав 3,5 десятин виноградників. Але Новий Світ став дійсно світовим центром виноробства лише при наступному своєму власнику – Льву Сергійовичу Голіцину.
«Атлас достопримечательностей Крыма»:
«В 1878 г. имение «Новый Свет» приобрел князь Л.С.Голоцин (12.08.1845 – 26.12.1915). С этого времени начались первые опыты по приготовлению российского шампанского. В горах была проложена сеть подвалов и тоннелей общей площадью 9000 кв.м., длиной свыше 7 км. После упорного десятилетнего труда Л.С.Голицын выпустил шампанское «Парадиз» и «Новый Свет». Особенно удачным оказался выпуск 1899 г. (60 тыс. бутылок), получивший на Всемирной выставке в Париже высшую награду – Гран-при. Шампанское «Новый Свет» готовится из изысканных сортов винограда Шардоне, Пино-фран, Пино-гри, Алиготе, Каберне-Совиньон и Рислинг, произрастающих в окрестностях Судака. Процесс приготовления шампанского длится три года. Отличительной особенностью новосветского шампанского является то, что спиртовая ферментация продолжается до двух месяцев в герметически закрытой бутылке, в то время как большинство аналогичных предприятий осуществляет этот процесс в акратофорах около трех недель.»
Лев Сергійович закладав нові виноградники, невтомно працював над вдосконаленням технології і розширенням потужностей заводу. До нього приїжджало безліч гостей. Були тут і члени імператорської родини. По одній з легенд Імператор Микола ІІ скуштувавши голіцинського шампанского сказав: «да, теперь я вижу все в новом свете!».
Князь Голіцин помер в грудні 1915 у Феодосії, коли повертався в Новий Світ з Москви. Після нього залишився будинок, будинок для службовців заводу і власне сам завод, відомий вже на весь світ . Ці споруди можна оглянути і зараз. Сам князь був похований у родинному склепі поруч з жінкою Марією Михайлівною, яка померла в 1909 році. На горизонтальному даху склепу Голіцин планував розмістити романтичну скульптуру ангела рука якого лежить на леві (ангел - Марія Михайлівна, лев – Лев Сергійович). Скульптура була замовлена в Італії, але початок Першої світової війни завадив привезти її в Крим.
Після громадянської війни склеп декілька разів грабували, потім тут розміщувався склад. Лише в 2003 році, до 125-річчя заснованого Голіцином заводу, склеп привели до ладу й закрили.
В колишньому будинку Голіциних зараз розміщений Музей виноградарства та виноробства.



За радянських часів в Новому Світі були зведені декілька крупних санаторіїв та будинків відпочинку, а саме селище перетворилось на досить популярний курорт Криму.

Крім чудових пляжів і теплого моря туристів привертають також заповідні околиці Нового Світу. В 1974 році тут був створений Державний ботанічний заказник площею 470 гектарів. Відвідати цей заказник можна двома прокладеними стежками. Одну з тих стежок прокладали ще за князя Голіцина. Вона й носить назву - «стежка Голіцина».

Довжина її близько 3 кілометрів. Починається стежка відразу за набережною, а виводить в реліктовий гай ялівцю.
В її прокладання було вкладено чимало сил і коштів. Були відтинки, де на вертикальних вапнякових скелях робітників-турків підвішували на спеціальних люльках. Були вирубані оглядові майданчики та зручні сходинки. Стежка проходить по схилу гори Коба-Кая, вздовж Синьої бухти (в Новому Світі є ще бухти Блакитна та Зелена), через мис Капчик.

З Капчика відкривається чудовий вид на Царський пляж Блакитної бухти. Саме в цій бухті в 1912 році стояла царська яхта «Штандарт» при гостюванні у Голіцина царської родини.

До речі, на коронації Миколи ІІ в Москві також подавалось голіцинське шампанське.

Стежка проходить через відомий грот Голіцина.

Грот являє собою печеру довжиною близько 20 метрів і висотою від 5 до 8 метрів на мисі Коба-Кая. Можливо колись тут був песчерний храм, бо ще недавно в ньому можна було побачити залишки фрескових росписів.

«Атлас достопримечательностей Крыма»:
«Посреди грота есть неглубокий колодец с питьевой водой. Грот был оборудован Л.С.Голициным: передняя часть отгорожена каменной стеной с дверью, в дальней части грота хранились вина. У внутренней стены сооружены ниши для хранения бутылочного вина – винотека, сохранившаяся до настоящего времени. Винотека Голицина была уникальна, насчитывала 32000 бутылок вина со всей Европы, начиная от вина, выпущенного еще во времена Великой французской революции.

В дальнем левом углу грота сооружена арка для входа в тоннель, который предположительно, соединялся с винными подвалами завода шампанских вин. Отличается этот грот прекрастной акустикой. Здесь Л.С.Голицын часто принимал, при этом было предусмотрено освещение массивной свечной люстрой. На передней площадке построена каменная тераса для приема гостей и семейных обедов, ее же использовали как эстраду.

Говорят, что здесь выступал Ф.И.Шаляпин, отсюда второе название грота – Шаляпинский. Сейчас здесь проводятся вокальные концерты и выступления мастеров инструментальной музыки.»

Крім гроту на маршруті «Стежки Голіцина» є ще один дуже цікавий об`єкт – підводна печера «Легенда». Знаходиться вона за мисом Коба-Кая, але потрапити туди можна лише з моря. В цій печері є навіть прісноводне озеро, а також вікові сталактити та сталагміти.

Мис Капчик також має свої пам`ятки – печеру Озерну та велетенську тектонічну тріщину довжиною 77 та висотою 17 метрів. В цій тріщині/гроті постійно мешкає колонія кажанів.