„омусь про “аракан≥вський (ƒубенський) форт не так вже й багато ≥нформац≥њ в туристичних пут≥вниках та спец≥ал≥зован≥й л≥тератур≥. ’оча знаходитьс¤ в≥н в досить жвавому туристичному рег≥он≥. ўе б пак! ¬олинь! “а й добратис¤ до нього дуже просто, знаходитьс¤ в≥н практично на трас≥  ињв-Ћьв≥в-”жгород (ћ06).

ќтже, ¤к його знайти?
якщо њхати з  иЇва до Ћьвова через –≥вне, то по окружн≥й дороз≥ м.ƒубно перший же населений пункт викличе у ¬ас усм≥шку. ÷е буде село з прикольною назвою "“аракан≥в". ѕроњхавши його, в район≥ знака з перекресленою назвою цього селища, потр≥бно з`њхати з траси вл≥во на грунтову дорогу, ¤ка веде в невеличкий л≥сочок. ƒал≥ тримайтесь л≥воруч й через метр≥в 300 побачите невеликий р≥в з обох бок≥в обмежений мурованими ст≥нами.
¬ас зустр≥чаЇ “аракан≥вський форт!

јле спершу трохи ≥стор≥њ цього форту.
ѕ≥сл¤ чергового третього под≥лу ѕольщ≥ наприк≥нц≥ XVIII стол≥тт¤ по л≥н≥њ «бараж-Ѕроди-Ѕерестечко-—окаль пройшов кордон м≥ж –ос≥йською та јвстро-”горською ≥мпер≥¤ми. ¬ середин≥ ’≤’ ст. царський ур¤д приймаЇ р≥шенн¤ дл¤ оборони своњх зах≥дних рубеж≥в, розпочати буд≥вництво системи оборонних укр≥плень. Ќа початку 1870-х рок≥в в≥йськовий департамент п≥дготував план створенн¤ низки форт≥в вздовж всього зах≥дного кордону ≥мпер≥њ –оманових. јле збудований був лише один Ц ƒубенський форт Ђ«аставаї, б≥льше в≥домий зараз п≥д назвою Ђ“аракан≥вськийї.
¬ принцип≥ форт моральна застар≥в, ¤к в≥йськовий обТЇкт, ще до повного завершенн¤ буд≥вництва - артилер≥¤ не сто¤ла на м≥сц≥.  р≥м того дуже невдало був використаний рельЇф м≥сцевост≥. ћ≥сцев≥ пагорби, л≥си та болота дозвол¤ли або непом≥тно об≥йти ƒубенський форт, або обстр≥лювати його ск≥льки знадобитьс¤ з закритих позиц≥й ≥ гарн≥зон укр≥пленн¤ нав≥ть не зм≥г би ефективно в≥дпов≥сти.
« по¤вою в друг≥й половин≥ 80-х рок≥в ’≤’ ст. фугасних бомб форт укр≥пили бетоном ≥ зал≥зобетоном, а в 1890-х роках в≥н вже мав бетонн≥ фортиф≥кац≥йн≥ тюф¤ки, траверси, ст≥ни. јле це мало посилило його в≥йськову потужн≥сть ≥ стратег≥чне значенн¤.

”кр≥пленн¤ було огороджене земл¤ними валами та ровом. ƒовжина рову з кожноњ з чотирьох стор≥н форту складаЇ 230 м.

—т≥ни рову м≥цно укр≥плен≥ кладкою з бетону й цегли. якщо користуватись фортиф≥кац≥йною терм≥нолог≥Їю, то ц≥ ст≥ни правильно називати ескарповою ≥ контрескарповою ст≥нами. —аме ескарпи зустр≥чали ¬ас при вТњзд≥.
Ќа другому земл¤ному валу збудован≥ бетонн≥ майданчики дл¤ артилер≥йського ≥ кулеметного озброЇнн¤.
¬ центральн≥й частин≥ форту зведена чотирикутна трапец≥Ївидна двоповерхова казарма, до ¤коњ ведуть чотири п≥дземн≥ ходи, прокладен≥ п≥д другим земл¤ним валом з≥ сторони рову.

‘орт мав численний гарн≥зон, був оснащениий телеграфним звТ¤зком, мав на озброЇнн≥ далекоб≥йн≥ гармати великого кал≥бру. ћав ≥ бувЕ

ƒек≥лька державних та в≥домчих рев≥з≥й визнавали факти зловживань, корупц≥њ й т.п., а одного з його проектант≥в (≥нженер-полковник Ѕорисова) нав≥ть прит¤гали до судовоњ в≥дпов≥дальност≥, алеЕ јле форт був збудований ≥ в≥йськов≥ його просто були змушен≥ використовувати й експлуатувати.
ƒо реч≥, в 1912 роц≥ в склад≥ в≥йськово-≥нженерноњ ≥нспекц≥њ в≥йськ п≥вденно-зах≥дного в≥йськового округу форт в≥дв≥дав в≥йськовий ≥нженер ƒ.ћ.  арбишев, той самий генерал  арбишев що героњчно загинув в н≥мецькому полон≥ вже п≥д час ƒругоњ св≥товоњ.

ѕерш≥ випробуванн¤ дл¤ форту припадають на роки ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. ѕри в≥дступ≥ частин п≥вденно-зах≥дного фронту рос≥йськоњ арм≥њ форт здали без бою й в≥н залишивс¤ не ушкодженим. ј от вл≥тку 1916 року, коли п≥д час Ѕрусиловського прориву рос≥йськ≥ частини вибивали з цих укр≥плень частини 4-оњ австр≥йськоњ арм≥њ, сталис¤ й перш≥ боњ за ƒубенський форт ну й звичайно ж перш≥ руйнуванн¤ “аракан≥вськоњ фортец≥. ¬ тих бо¤х загинуло близько 200 австр≥йських солдат≥в, ¤к≥ похован≥ б≥л¤ форту.

¬ 1920 роц≥ в≥йська Ѕудьонного не змогли сходу вибити пол¤к≥в з форту.
ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни боњ за форт не велис¤ н≥ п≥д час в≥дступу рад¤нських в≥йськ, н≥ п≥д час њх наступу.
‘орт повн≥стю втратив своЇ в≥йськове значенн¤ й поступово руйнувавс¤.

¬ 1965 роц≥ ћ≥н≥стерство торг≥вл≥ ”——– зробило спробу обладнати на баз≥ форту склад консервованоњ продукц≥њ. Ѕули проведен≥ роботи з розчистки каземат≥в, виготовлен≥ стелаж≥, двер≥, проведено осв≥тленн¤, але надм≥рна волог≥сть ≥ випаровуванн¤ не дали можливост≥ збер≥гати продукти.
Ўтаб ѕрикарпатського в≥йськового округу також зробив спробу обладнати склад тут автотракторних запчастин. Ѕули проведен≥ трудом≥стк≥ п≥дготовч≥ роботи, але в≥д ≥дењ в≥дмовилис¤ з т≥Їњ ж причини.

«араз форт представлений самому соб≥. ћ≥сцев≥ жител≥ прињджають на шашлики, д≥тлахи катаютьс¤ по галере¤х форту на велосипедах ≥ лише зр≥дка туристи звертають з траси щоби захоплено ойкнути при вигл¤д≥ потужних ст≥н, довжелезних галерей та темних каземат≥в “аракан≥вського форту.