я ж потрапив в ”рич з другого боку (через гори), коли в≥дпочивав на баз≥ Ђ арпатськ≥ ѕолониниї ≥ саме тому спочатку побачив те, що колись називалось Ђ“устаньї.

Ѕлизько 200 млн. рок≥в тому на територ≥њ сучасних  арпат плескались хвил≥ древнього океану “ес≥с. «годом з≥ зсувом материкових плит почали формуватись г≥рськ≥ масиви а на м≥сц≥ скупченн¤ осадкових пор≥д океану утворюватись камн≥-п≥сковики, що згодом вийшли на поверхню.
Ѕлизько 25-20 млн. рок≥в були утворен≥ ≥ п≥сков≥ ”ричськ≥ скел≥, що зд≥ймаютьс¤ зараз на 75-метрову висоту над долиною п≥д хребтом ¬ороновим.

«годом, представники фрак≥йськоњ культури були поглинут≥ словТ¤нськими племенами, а в  арпатах запанували б≥л≥ хорвати. Ѕ≥льш≥сть ≥сторик≥в вважаЇ, що саме б≥лохорватськ≥ володар≥ й утворили на уричських скел¤х могутнЇ укр≥пленн¤, що ≥снувало тут з к≥нц¤ ≤’ стол≥тт¤ н.е..

‘ото з сайту http://tustan.com.ua

« утворенн¤м  ињвськоњ –ус≥ фортец¤ перетворюЇтьс¤ на важливий форпост зах≥дних рубеж≥в держави та на њњ важливий митний пункт. ¬ л≥тописах того часу фортец¤ згадуЇтьс¤ п≥д назвою “устань. ¬важаЇтьс¤, що назву свою вона отримала в≥д словосполученн¤ Ђтут станьї, тобто стань ≥ покажи що везеш й заплати мито.

—айт Ђ¬≥кипед≥яї
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C:
Ђƒерев''¤на забудова “устан≥ ≥снувала з другоњ половини IX до середини XIII ст. ¬она була важливим стратег≥чним пунктом ≥ входила в Їдину систему  арпатськоњ (”горськоњ) л≥н≥њ оборони п≥вденно-зах≥дних рубеж≥в  ињвськоњ –ус≥, а згодом ≥ √алицько-¬олинського кн¤з≥вства. “од≥ “устань належала, пор¤д з≥ Ћьвовом, ѕеремишлем,  ороснем ≥ “еребовлею, до числа найв≥дом≥ших поселень √аличини, а також слугувала митним пунктом. ѕро це св≥дчать знайден≥ в “устан≥ арабськ≥ дирхеми, ¤к≥ були в об≥гу в IXЧXI ст.
” 1241 роц≥, п≥д час монголо-татарськоњ навали хана Ѕати¤ “устань був зруйнований татарами, ≥ по ньому залишилос¤ т≥льки село “устань (згодом “установич≥, зараз Ч частина Ѕорислава) ≥ неприступний замок “устань. «годом м≥сто-фортец¤ “устань згадуЇтьс¤ у л≥топис≥ крак≥вського ≥сторика яна ƒлугоша та польського хрон≥ста янка з „арнкова, зг≥дно з ¤ким вона обер≥гала п≥вденну границю √алицького кн¤з≥вства ≥ у 1340 роц≥ була захоплена польським королем  азимиром ¬еликим, та за його ж наказом була наново в≥дбудована п≥сл¤ руйнуванн¤.
” грамот≥ ѕапи –имського Ѕон≥фац≥¤ ≤’ в≥д 15 травн¤ 1390 року “устань згадуЇтьс¤ ¤к прикордонна фортец¤, через ¤ку експортували с≥ль, видобуту в ƒрогобич≥ та околиц¤х. ÷е документально п≥дтверджуЇ, що “устань окр≥м функц≥њ сторожового форпосту виконувала також функц≥ю митноњ фортец≥њ на Ђсол¤номуї шл¤ху з ƒрогобича до «акарпатт¤ й ”горщини, ¤кий мав два маршути: пр¤мий через “установич≥, або ок≥льний через села √убич≥, Ѕорислав, —х≥дницю, ”рич, ѕ≥дгородц≥ ≥ дал≥ через ¬ерецький (¬ор≥тський) перевал.

(ѕро т≥ часи нагадуЇ залишки мурованоњ ст≥ни, що зТЇднувала колись два велетенськ≥ п≥сковики на скельному масив≥  ам≥нь Ц  ифоренко —.)

“устань з часу њњ захопленн¤ пол¤ками належала держав≥, тобто була корол≥вською.  орол≥вська дарча грамота на село  рушельницю в≥д 4 листопада 1395 року св≥дчить про те, що “устань була також адм≥н≥стративно-територ≥альним центром “устанськоњ волост≥. «годом “устань переходить у власн≥сть польських магнат≥в ≥ шл¤хти. ƒоказом цього Ї дарча корол≥вська грамота в≥д 1539 р., за ¤кою король даруЇ фортецю ћ. Ѕл≥цинському. ќстанн≥й продаЇ њњ в 1541 роц≥. ÷¤ грамота також св≥дчить, що “устань перебувала в занедбаному стан≥. ” припис≥ ћ. Ѕл≥цинський ≥ його спадкоЇмц≥ зобов''¤зувалис¤ власним коштом ≥ заходами цей замок в≥дновити, укр≥пити, п≥дтримувати в належному стан≥, а в подальшому Ч оборон¤ти.
“е, що фортец¤ (замок) “устань ≥снувала включно до XVI ст., п≥дтверджують матер≥али досл≥джень ≥ арх≥вн≥ документи: останн¤ в≥дома письмова згадка про фортецю датована 1565 роком; в люстрац≥њ ƒрогобицькоњ сол¤ноњ жупи вказано, що ЂЕ у “устан≥ беруть мито в≥д купц≥в, котр≥ йдуть горами, минаючи ƒрогобич. ќренда митаЕ чинить 14 злотихї.

« розростанн¤м ѕольського корол≥вства “устань втрачаЇ своЇ важливе стратег≥чне (прикордонне) значенн¤ й фортец¤ припин¤Ї своЇ ≥снуванн¤. ÷¤ м≥сцев≥сть приваблюЇ вже не завойовник≥в ≥ торговц≥в, а подорожник≥в ≥ турист≥в, ¤к≥ сповна могли насолодитис¤ тут химерними витворами природи й чудовими передкарпатськими краЇвидами.

ƒруге народженн¤ “устан≥ в≥дбулос¤ наприк≥нц≥ ’’ стол≥тт¤.
¬ 1971-72 роках скел≥ досл≥джував –оман Ѕагр≥й, в 1979 Ц ћикола Ѕандр≥вський, але справжн≥м фанатом “устан≥ став ћихайло –ожко. —аме завд¤ки цьому арх≥тектору, археологу, геодезисту, етнографу, Е в 1994 роц≥ був створений ƒержавний iсторико-культурний запов≥дник Ђ“устаньї

«а даними сайту http://tustan.com.ua зараз до складу запов≥дника входить:
-центальна частина оборонного комплексу давньоукрањнського м≥ста-фортец≥ “устань:
-комплекс скель  ам≥нь,
-ќстрий  ам≥нь,
-ћала —кел¤,
-∆олоб та скел≥, -що територ≥ально прил¤гають до хребта ¬оронового;
-прилегла до вказаних скель територ≥¤ з культурними шарами в≥д найдавн≥ших час≥в до пер≥оду середньов≥чч¤ включно;
-система оборони (багатор¤дн≥ рови та вали) наскельного комплексу “устань;
-г≥дроспоруда (дамба) в урочищ≥ Д—тавиУ;
-земл≥, на ¤ких розташован≥ памТ¤тки природи. …ого територ≥¤ в≥днесена до земель ≥сторико-культурного призначенн¤.ї
Ќажаль кошт≥в на повну в≥дбудову фортец≥ зараз немаЇ, але можливо колись ≥ знайдутьс¤ в ”крањни ресурси на в≥дтворенн¤ одн≥Їњ з найпотужн≥ших твердинь свого часу. ѕлануЇтьс¤ також створити тут музей народноњ арх≥тектури, але з кожним роком все менше шанс≥в знайти в крањн≥ дл¤ такого музею експонати.

ўо стосуЇтьс¤ самого села ”рич, то тут збереглас¤ деревТ¤на церква ’≤’ стол≥тт¤ (до нењ ¤ на жаль не потрапив) ≥ д≥Ї музей запов≥дника Ђ“устаньї (також не був).
” п≥дн≥жж¤  амен¤ Ї капличка з джерелом, а навпроти скел≥ Ї невеличкий водограйчик.

¬ 1970 р. жител≥ села брали участь у зйомках художнього к≥ноф≥льму Ђ«ахар Ѕеркутї за однойменною пов≥стю ≤вана ‘ранка.

¬≥д себе, ще хочетьс¤ додати. якщо будете в “устан≥, то не обмежуйтесь оптоптаними схилами основного п≥сковика  ам≥нь, а пройд≥ть метр≥в 500 по дороз≥ в≥д нього й подив≥тьс¤ на не менш красив≥ √острий  ам≥нь та ћалу —келю.

¬идр¤павшись на них зможете нав≥ть зазирнути в глибоченну скельну криницю та помацати вируби в п≥сковику куди кр≥пились балки фортец≥-митниц≥ “устань.