Перша історична згадка про Хмільник відноситься до 1362 року.
Після захоплення Поділля монголо-татарам, ними були створені Подільський та Брацлавський улуси.
В XIV столітті великий князь литовський Альгірдас (Ольгерд) під Синіми Водами розгромив татарське військо. Деякі історики вважають, що та битва на “Синій Воді”, відбулася біля нинішньої річки Снивода, що протікає на Вінниччині. Як би там не було, але після тої перемоги Поділля, а з ним і Хмільник, відійшло до Литовської держави.
1363 роком датується літописна згадка про збудування замків у Вінниці, Брацлаві, Хмільнику.
В продовж другої половини XIV століття, Литва набирала силу й продовжувала експансію на схід. Але після поразки українсько-литовських військ та союзних їм силам хана Тахтамиша на Ворсклі, в 1399 році, від татарських військ Золотої Орди, кордони знов повернулись на Поділля. Неподалік від Хмільника проходив сумнозвісний Чорний шлях. От тут й набуває Хмільник неабиякого військово-стратегічного значення й перетворюється на важливий форпост литовських князів. Хмільник належав у той час князю Федору Корибуту Несвицькому.
В 1431-1433 роках між Литвою й Польщею розгорається війна за територію Поділля. Наслідком цієї війни було розчленування Поділля на власне Подільське воєводство Польщі й Брацлавщину, що залишилась за Литвою.
В 1434 році князь Несвицький складає присягу малолітньому польському королю Володиславу й Хмільник стає адміністративним центром Хмільницького староства Подільського воєводства. В 1448 році Хмільнику надано магдебурзьке право.
Часи були неспокійні, почастішали татарські набіги та й литовці довго не могли змиритись з втратою Хмільника. Власники міста приблизно в 1500 році зводять для захисту своїх земель мурований замок після чого польський король Сигізмунд ІІІ надає місту герб, де було зображено “кам''яну в лазуровому полі башту, стіною огороджену - сріблом зображену”.
Далі цитата з сайту
http://www.library.vinnitsa.com :
“Значні зміни відбулись в Хмільнику в першій третині XVI століття. В 1534 році великий гетьман коронний Ян Тарновський обніс місто кам`яною стіною з баштами. Викопаний між Південним Бугом і його притокою річкою Пастушою канал перетворив новозбудовану фортецю на острівну твердиню. Ця акція була далеко не зайвою, адже на початку XVI століття татарські загони неодноразово намагались штурмувати замок. У 1500 році під мури Хмільника прийшла армія, яку очолювали сини хана Менглі-Гірея, далі агресія повторилась у 1524, 1534, 1584 роках. Місто щоразу мужньо оборонялось. Серед його захисників слід відзначити старост з родин Ланцкоронських, Язловецьких, Оссолінських та Струсів”.
Цитата досить інформативна, тільки я щось не дуже зрозумів, захоплювався Хмільник після тих агресій чи ні.
А от в 1594 році замок був точно взятий. Захопили його тоді козаки Северина Наливайка. Ну , зрозуміло, що Хмільник був




досить сильно поруйнований, але після придушення повстання Наливайка, знову відбудовується. В 1603 році починає будуватись костел Усікновення Глави Йоана Предтечі. Його будівництво й перебудови тривали майже 125 років.

Фото (сподіваюсь, що колись буде)

Під час війни Хмельницького 1648 – 1654 років Хмільник перебував під контролем козаків. Але потім знову відійшов до польської корони. В останній рік гетьманування Івана Виговського (1659) тут була його резиденція.
В 1672 – 1699 роках Хмільником володіли турки. Вони значно укріпили замок. В Хмільнику турками була побудована мечеть, яка також була добре пристосована для оборони. Мала півтораметрові стіни й бійниці.
Після закінчення володарювання турок на Поділлі, Хмільник знову входить до складу Польщі. Але замок поступово втрачає своє стратегічне значення й занепадає.

Під час протистояння польського короля й барських конфедератів у 1768 році, під Хмільником російська армія генерала Кречетникова, що виступала на боці короля, розгромила конфедератів.
Після другого розподілу Польщі вся територія Вінниччини відходить до Російської імперії. 22 січня 1796 царський уряд затверджує новий герб Хмільника, де була зображена все таж фортечна башта з кріпосною стіною.

Продовж ХІХ століття замок потрохи руйнувався. Тільки в 1911 – 1915 за проектом І.Фоміна до вцілілої мурованої частини фортеці був добудований палац. Зараз ця споруда являє собою цікаву суміш стилів різних епох. Якщо подивитись на палац з різних боків, то навіть важко отямити, що це один й той же будинок.

Зараз в палаці влаштований готель. Ось де “без шума и пыли” втілилася дуже популярна ідея наших туристичний чиновників про відродження й збереження фортець й замків, влаштовуючи в них готелі.