Історія края досить бурхлива.
Ще до початку нашої єри на Закарпатті проживали фракійці, що воювали з римлянами та даками. З І-ІІ ст. починається формування ранніх східнословянських племен. Згодом ці землі входять до складу Київської Русі.
Після феодольного роздроблення закарпатські землі перебевали під владою Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, знову Угорщини.
Лише після Другої світової війни знову в складі України.
Історія краю бурхлива. Про це свідчать й вцілілі замки і залишки та руїни колись могутніх твердинь - Боржавська, Невицька, Ужгородська, Квасівська, Середнянська, Бронецька, Виноградівська, Королівський замок Наяб, Вишківська, Хустська фортеці, замок Паланок в Мукачеві...
Тут перемішані народи й мови, кліматичні зони й архітектура. Доречі про мови, в Закарпатті своя мова. Ось коротенький словничок, може знадобиться:
Бокс - крем для взуття
Боксувати - начищати взуття
Будар - туалет (пардон)
Гузиця - задниця, дупа (ще раз, пардон)
Жебаловка - носова хустинка
Клепач - молоток
Мацур - кіт
Мачка - кішка
Чіга-біга - равлик
...і ще багато цікавих слів.
«Хто хоче побачити центр Європи, хай їде в Закарпаття». Не випадково вчені початку XX ст. визначили центр Європи саме в Закарпатті (біля Рахова). Хоч в наші дні вчені Німеччини та Фран­ції новим центром вважають околицю Вільнюса. Нехай вважають. А "пуп землі" в Закарпатті!!!
В Закарпатті проживають чудові люди. Мій кум - Федикович Міша, теж родом з Закарпаття. Він мені словничок допомагав складати.